Маланка: історія свята, українські традиції та звичаї

Маланка або Щедрий вечір (Василів вечір) українське народне і церковне свято, вечір напередодні Старого Нового року або святого Василія Великого.

Сьогодні святкування Маланки, в автентичному вигляді, збереглося переважно у селах Галичини та Буковини.

Історія свята – Маланка Святкування Маланки походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії.

Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні урочистості та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.

В українській народній традиції дохристиянський та християнський обряди об’єдналися у свято Меланки. Традиції свята Свято Маланки відзначають новорічним обрядом з традиційним переодяганням в тварин і фольклорних персонажів.

У деяких селах України в цей день готують традиційну святкову страву – кров’янку, яку ще називають Маланка. Також випікають спеціальні хліба Маланку і Василя.

На свято дівчата, в масках або без них, всю ніч щедрують. Також ходять і групи хлопців. Це називається “водити Маланку”. Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками.

Один з них, як правило, переодягнений в жіноче плаття. У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад.