Чи спадало вам колись на думку як у Львові вибирали назву для кав’ярні? Чому у нашому місті кав’ярні мали такі несподівані назви як “Каварня геніїв” чи “Каварня під котом, що ловить рибу”, але жодна не називалася “Львівська”? Сьогодні спробуємо дослідити цю тему разом з нашим партнером Торговою Марклю Кава Старого Львова.
Німецький мандрівник Коль у 1841 р. дивувався з великої кількості каварень і цукерень, що існували у Львові, та твердив, що Львів має кращі й елегантніші каварні, ніж його рідний Дрезден чи інше німецьке місто такої ж величини. Найкращою каварнею він вважав заклад Вольфа, який складався з кільканадцяти сальонів, переповнених відвідувачами у будь-яку пору дня чи ночі. Більярдний салон у каварні "Театральна", що до І світової війни містилась у партері театру Скарбека (тепер театр ім. Марії Заньковецької), поч. ХХ ст.
Більярдний салон у каварні “Театральна”, що до І світової війни містилась у партері театру Скарбека (тепер театр ім. Марії Заньковецької), поч. ХХ ст. А ще він відмітив певну особливість львівських кнайп. Незважаючи на те, що там сиділа публіка вбрана на французький чи німецький манір, на кнайпових шильдах зазвичай красувалися шляхтичі в кунтушах і з горнятком кави в правиці. Інша особливість львівських каварень та, що власники намагалися наввипередки охрестити свої заклади якимись конче помпезними іменами – як не “Імперіял”, то “Ройял” чи “Гранд”.
Тим часом серед кількасот паризьких каварень, які зазвичай розташовувалися на кінцевій зупинці трамваю чи автобуса, зустрічалися дуже скромні назви: “Під автобусом”, “Під трамваєм” або “Café du Metro”. ою фантазією -“Каварня геніїв” чи “Каварня під котом, що ловить рибу” або ще й так: “Все йде чудово”, “Чом би й ні?”, “На хвильку”.
І якщо в Парижі каварня могла називатися “Café du Paris”, а у Відні — “Каffее zur Stadt Wien”, то у Львові жодна кнайпа не називалася “Львівська”, бо то б звучало вже не з таким розмахом. І як уже мало бути в назві якесь місто, то принаймні Варшава чи Відень, а ще краще Рим або Палермо.
І коли у Львові відбувалася у 1894 р. Виставка Крайова, то на терені Стрийського парку повідкривалося безліч більших і менших ресторанчиків з претензійними назвами.
Особливим успіхом на Виставці тішився невеликий, але вишуканий павільйон під назвою “Ресторан французький”, бо кожна виставка, в якій би частині світу вона не відбувалася, мусила мати свій французький ресторан, де місцеві кулінари влаштовували справжні демонстрації кулінарного мистецтва. Ці обіди, що їх подавали прекрасної літньої пори на відкритій веранді під гру військової оркестри і з видом на кольорово підсвічені фонтани, справляли незабутнє враження.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
