загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Ми з України: 97-річна Софія Коломієць віддає останню копійчину для допомоги ЗСУ

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

97-річна Софія Коломієць пережила Голодомор та Другу світову війну, але навіть не могла припустити, що війна знову прийде до її будинку. Онуки жінки захищають Україну в лавах ЗСУ, а серце бабусі болить за кожного воїна, який ризикує своїм життям.

Тож Софія Пилипівна вирішила допомогти бійцям. Волонтери з Одещини приїхали до пенсіонерки, щоб купити яйця для страв, які готують для бійців на фронті.

Натомість Софія Коломієць ще й ладна була віддати останню копійчину для допомоги ЗСУ. Просила, щоб на гроші, які вона дає, купили воду для військових. Волонтерка Альона каже: не могла взяти у старенької гроші. «По телевізору почула, що війна, а наступного дня забрали моїх онуків в армію», — згадує пенсіонерка. Вона щиро бажає, щоб її онуки були живими, адже хоче ще бодай раз їх побачити. Волонтерка розповідає, що після довгих вмовлянь кошти у бабусі таки довелося взяти. На них військовим на фронт закупили воду та інші продукти.

«Знаєте, як на душі легко, як щось дав та допоміг чимось. Це ж — найголовніше, коли чимось можеш допомогти», — каже пенсіонерка. Жінка ладна віддати останнє, адже як ніхто знає, що таке біда. Софія Пилипівна пригадує: коли був Голодомор, то їли будь-які трави, що росли. Виросла вона без батька, адже його вбили під час Другої світової війни.

Софія Пилипівна власноруч висадила город, щоб овочі передавати військовим. Старенька також закликає інших допомагати армії, адже вони захищають нас ціною власного життя.

Хоч онуки жінки не можуть до неї приїхати, усі українські воїни стали для неї рідними. Пенсіонерка розповідає: для того, щоб відсвяткувати перемогу, одягне все найкраще, що має, та дуже сильно радітиме.

Джерело:
До списку новин