Керівництво Міністерства соціальної політики має намір приступити найближчим часом до реформування пенсійної системи, у тому числі й через те, що існуюча пенсійна система, причому не лише українська, містить низку міфів та пасток.
Про це пише у статті для Zn.ua директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак. На його думку, однією з основних таких пасток є фіксація конкретного віку виходу на пенсію.
«При сучасному розвитку медицини та практики здорового способу життя у 60 років більшість людей ще працездатні, тому первинне визначення пенсійного віку як віку недуги у старості далеко не відповідає показнику у 60 років», — вважає експерт. Крім того, на його думку, нечіткість самого поняття пенсії призводить до певної соціальної несправедливості.
«Страхова пенсія формується як повернення заощадженої державою або іншими фінансовими установами суми коштів, вилучених із заробітку людини під час активного життя. Тобто виплати, які здійснюють держава особі поважного віку, складаються з двох частин — із дійсно заробленої, точніше, відкладеної, пенсії та іншої частини, якої не вистачає до політичного рівня, який називають „мінімальною пенсією“.
Це — якщо зароблена пенсія не дотягує до цього мінімального рівня», — пояснює Ганущак. Він вважає, що цю частину слід називати соціальною допомогою через немічність у старості. І платити її не всім, а лише тим, хто не має інших джерел забезпечення, як це має бути в соціальних програмах.
Експерт упевнений, що в суспільстві такий підхід сприймуть позитивно, оскільки одні працювали офіційно та відкладали кошти до пенсійного фонду, а інші взагалі не працювали, або ж не робили пенсійних відрахувань. Виходить, що останні отримують пенсію за рахунок сумлінних громадян та платників податків.