загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Пенсіонерка організувала прихисток

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Катерина Тарасенко – переселенка з Алчевська, що на Луганщині, з восьмирічним стажем. Вона переїхала в Карпати, вперше в житті почала жити в селі та співзаснувала із сусідкою фермерське господарство, яке стало однією з найпопулярніших гастролокацій України.

Нині Катерина з партнером Василем Загородним займається новим проєктом – сільськогосподарським кооперативом «Карпатські газди». З початком повномасштабної війни жінка зрозуміла, що хоче допомагати українцям, які через бойові дії або окупацію були змушені покинути свої домівки, як колись і вона сама. Так з’явився прихисток «Дах над головою», в якому протягом майже восьми місяців зупинилося понад 300 людей.

Катерина розповіла ШоТам, чому ніколи не забуде перші важкі дні після переїзду на Львівщину, як залучає переселенців на роботу у фермерське господарство та що потрібно для того, щоб люди на новому місці адаптувалися якнайшвидше.

"В Алчевську я викладала промисловий маркетинг у Вищій школі бізнесу й очолювала відділ на коксохімічному заводі. Згодом почала вести свій бізнес і була директоркою двох підприємств. У лютому 2014 року, ще до війни, я переїхала до Лимана в Донецьку область. У мого сина народилася донька, моя перша онучка, і я допомагала няньчити її. У перших числах травня почалися стрільби. Я якраз виїхала на день до Алчевська, оскільки хотіла привезти в Лиман свою маму й показати їй правнучку. 6 травня припинилося сполучення між Донецькою та Луганською областями, довелося просити друзів терміново завезти мене до Лимана, бо важливіше було допомогти дітям у такий період. Мама залишилася з моєю дочкою. На початку червня Алчевськ був повністю окупований".

Джерело:
До списку новин