
85-річний Богдан Николюк з Тернополя – найстарший у волонтерському центрі "Бункері С", який діє з 2014 року. Там готують та передають військовим страви, консервації, продукти. За словами волонтерки Ольги, Богдан Николюк волонтерить від початку повномасштабної війни, з березня.
"Він живе поряд і завжди приходить. Він молодець. Цей чоловік тут найстарший серед усіх", – каже волонтерка Ольга. Син Богдана Николюка 24 лютого добровольцем пішов захищати рідну землю. Дружина давно померла. Щоб не сидіти вдома, пішов волонтерити, – каже чоловік. "Вони мені кажуть: та ти, діду, вже напрацювався, йди відпочивай! Та я відпочиваю.
Але не можу один цілими днями сидіти в хаті". Волонтерський центр "Бункер С" розташований за декілька метрів від дому чоловіка. Він розповідає, приходить сюди, коли дозволяє здоров’я. Зазвичай допомагає на кухні – чистить овочі, з яких готують страви для захисників. "Я чищу картоплю, деколи моркву, буряк". Чоловік каже, до 24 лютого не міг уявити, що буде повномасштабна війна.
"Я в армії служив на Уралі. Після армії залишився працювати в Челябінську водієм автобуса, 9 років пропрацював там. Одружився, у нас народився син, ми змінили квартиру, переїхали сюди. Батько інвалідом з війни повернувся, без ноги. Моя дружина було росіянка, ми 49 років дружно прожили.
Та тут до ворогів злоба така, ненависть. Я не розумію". Чоловік розповідає, що його син воював на Харківському та Донецькому напрямках, зараз повернувся додому. Богдан Николюк каже: одному йому важко, бо має проблеми із зором, та попри це, продовжує волонтерити. "Після перемоги в нас роботи – вище голови, щоб те все відбудувати, щоб люди отримали квартири, скільки знищено сіл і міст в кожному місті", – каже чоловік.