загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Мріє про мир та зустріч з онуками. Історія 99-річної жительки прифронтового села Донеччини, яка пережила Другу світову

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Марія Доля пережила Другу світову та була в евакуації. Жінка живе в селі під Святогірськом. Під час — як вона каже — гітлерівської війни, її рідне село спалили до тла. Нині — також її будинок під обстрілами. На Суспільному — історія Марії Пилипівни з села Тетянівка, якій цьогоріч виповнилось 99 років. Марія Доля народилась 14 жовтня 1923 року у селі Пришиб.

Згадує, як німці окупували село та після спалили до тла. “Зустрічає мене німець, каже: давай паспорт. Я витягла паспорт, думала віддасть мені, а він у кишеню поклав і каже: виходь завтра і будете носити цеглини. І от ми бачимо: по одну сторону така гора цегли, видно, триповерховий дім розбитий. І ото ми носилками носили, мені 18 було”, — згадує Марія Пилипівна.

У 1946-муроці вона вийшла заміж і переїхала до Тетянівки, що під Святогірськом. За десять років овдовіла. Сама виростила сина й доньку. Працювала санітаркою. Тепер село жінки — знову під обстрілами. В будинку Марії Пилипівни вибиті вікна, немає світла. “Управилась, поки видніше. Лягаю з півнями й встаю з півнями”, — розповідає пані Марія.

Будинок Марії Долі, село Тетянівка, Донеччина, 22 грудня 2022 р. Її донька живе у Святогірську, та переїздити до неї Марія Пилпівна відмовляється. Досі звикла все робити сама — наприклад, топити піч. У цьому, каже, й один з її секретів довголіття. “Я лягаю з молитвою, і встаю з молитвою.

Молюсь Богу, прошу, щоб мені Бог дав щастя, здоров'я, щасливе життя. Я усім отак бажаю — живіть стільки як я”, — каже жінка. Мріє Марія Пилипівна про мир на її рідній Донеччині та про зустріч з двома онуками та правнучкою, які евакуювались на Вінниччину.

Джерело:
До списку новин