В Сохачах на Коропщині щедрівки від бабусь-прабабусь збереглись до сьогодні.
Їх співали для господарів дому: окремо для чоловіків і окремо для жінок, а були ще загальні для всіх. Жительки села кажуть, святкуватимуть щедру кутю вже після війни і в костюмах святкових наспівають щедрівок після перемоги, а зараз співають за роботою – поспішають допомогти чоловікам на фронті.
Тетяна Масензова розпалює "буржуйку" в сільському клубі, щоб плести маскувальні сітки. Сюди можуть прийти усі охочі. Сохачівські жінки беруться за роботу.
Жінка каже, що приблизно десять людей може поміститися в приміщенні. Жінки поспішають з роботою, адже попереду свята. Планують зустрічати вдома дітей щедрувальників.
Згадують, як самі щедрували. В Сохачах досі пам’ятають і співають щедрівки своїх бабусь і прабабусь. Щедрівки були іменні – їх співали, звертаючись на ім’я до господарів дому. Були щедрівки і загальні – для всіх.
Окрім сіток для фронту жінки готують тушкованку, роблять свічки та в’яжуть шкарпетки. І встигають це між господарством та роботою.