Велика війна прийшла до них у перші дні повномасштабного російського вторгнення. І вже майже рік жителі селища Калинівське на Херсонщині щодня відчувають її наслідки.
Вони не живуть — виживають під постійними обстрілами без світла та води. Окупанти прийшли сюди ще в лютому минулого року, частину населення виселили з власних будинків та влаштували там штаби. У листопаді, коли росіяни тікали, залишили після себе мінні поля та підбиту техніку.
Ми розповімо, як зараз живуть мешканці Калинівського. У селищі залишилися переважно пенсіонери, є й прикуті до ліжка. У 83-річного Геннадія Шапошникова рак на пізній стадії. Ворожий мінометний вогонь зруйнував частину його будинку. Прийшли на допомогу сусіди — залатали дірки в стіні брезентом і навідують хворого щодня, щоб погодувати.
А Олександра Григорівна переїхала до сусідки, коли російські снаряди зруйнували її будинок. У всіх жителів Калинівського немає електрики та води, замість ламп — масляні саморобні свічки. З настанням темряви звуки війни особливо лякають. Місцеві кажуть, що до цього неможливо звикнути.
Місцева мешканка Тетяна Трофименко розповідає, що боїться кожного вибуху. Хвилюється, щоб не влучило до неї на обійстя чи десь поруч. Уже 11 тижнів Калинівське звільнене від окупантів. Людям допомагають волонтери: везуть їжу, ковдри, каністри з пальним, постільну білизну й теплий одяг. Місцева мешканка Тетяна Трофименко розповідає, що боїться кожного вибуху. Хвилюється, щоб не влучило до неї на обійстя чи десь поруч.
Уже 11 тижнів Калинівське звільнене від окупантів. Людям допомагають волонтери: везуть їжу, ковдри, каністри з пальним, постільну білизну й теплий одяг.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
