
Згідно із віковою класифікацією, людей похилого віку поділяють на три групи: Люди зрілого віку — 50-60 років.Люди похилого віку — 61-74 роки.Люди старечого віку — 75 років і більше. Старіння є природним процесом, біологічно закономірним.
У його основі — сповільнення ряду фізіолого-біохімічних реакцій, зниження стійкості до зовнішніх чинників, тощо.
Спостерігається пригнічення усіх систем організму, у тому числі, травної системи. Зуби мають жовтуватий відтінок та певну степінь стертості.
Зменшується об'єм ротової порожнини, слинних залоз, зникають нитковидні сосочки язика, атрофуються мімічні та жувальні мускулатура, кістки черепу обличчя.
Із віком пригнічується продукція слини, тому у людей похилого віку часто спостерігається сухість у роті, тріщини губ та язику.
По мірі старіння стравохід дещо видовжується та викривлюється внаслідок збільшення кіфозу грудного відділу хребту, розширення дуги аорти.
Збільшується частота рефлюксу (зворотній закид вмістимого шлунку у стравохід), що пов'язане із пониженням тонусу мускулатури стравоходу.
Збільшується загальна довжина кишечнику, частіше спостерігається видовження окремих ділянок товстої кишки.
Змінюється мікрофлора кишечнику: збільшується кількість гнилосних бактерій, зменшується — молочно-кислих, що сприяє росту продукції ендотоксинів, і, як наслідок, порушення функціонального стану кишечнику та розвитку патологічного процесу.Відбувається зменшення маси печінки.
Сечовий міхур збільшується у об'ємі за рахунок видовження, збільшення тонусу мускулатури стінки міхура, зо, також, сприяє застою жовчі. Цей фактор у поєднанні із підвищеним виділенням холестерину створює ризик розвитку сечокам'яної хвороби у людей похилого віку.
Атрофічні зміни підшлункової залози починають розвиватись уже після 40 років.
Знижується рухлива та видільна функції шлунку. Такі зміни є типовими для 80% людей, старших 50 років.
Зменшується кислотність шлункового соку та його травна здатність, що негативно впливає на процес травлення.
Знижується у 2-3 рази швидкість всотування поживних речовин у тонкій кишці. Можливе погіршення засвоєння жирів та вуглеводів.