
Багато хто вважає, що про старіння головного мозку першими говорять забудькуватість і зниження концентрації уваги. Вимушена засмутити: це далеко ще не перші ознаки.
Перша ознака – наростаюча ентропія. Здавалося б, до чого тут поняття, яке ми ще у школі вивчали під час уроків фізики? Все дуже просто. Ентропія, якщо відкинути складну наукову термінологію, це ступінь безладдя. Подумайте самі: одяг зношується, будівлі старіють, дороги руйнуються.
Аналогічно з живими організмами. Найнеприємніше – починається ентропія абсолютно нешкідливо: з небажання дотримуватися режиму. Здавалося б, що такого, якщо дозволити собі встати на годину пізніше, пообідати у позаурочний час, лягти спати, коли заманеться?
Але це лише початок руйнівного хаосу. Мозок дуже швидко включається до цих «ігор». Озирнутися не встигнеш, як його структури перестають виконувати свої обов’язки. І першою реагує кора лобової частки, яка відповідає за адекватну оцінку інформації та прийняття рішень. Те, що лобова частка не справляється зі своїми функціями, на жаль, помітніше з боку.
Мова про «синдром Плюшкіна», який починається зі звичайного небажання наводити лад у будинку та позбавлятися старих речей. Незабаром до цього додається звичка тягнути в будинок все, що потрапить під руку. І ось уже не будинок, а колекція бережно збережених речей «а раптом у пригоді», що мирно припадають пилом спочатку на антресолях, потім — на балконі, а невдовзі й зовсім займають весь життєвий простір.
Одним словом – ентропія. І якщо це ваша ситуація, саме час кричати на весь голос: Тому що, якщо її не перемогти, далі буде, як із цибулею: чим глибший шар, тим більше сліз. До лобової частини приєднається лімбічна система, яка відповідає за наші реакції. І ось уже від м’якої, інтелігентної, приємної у спілкуванні людини, не залишиться й сліду.
А натомість — агресивна фурія з огидним характером, якій навіть приводу не потрібно, щоб смертельно образитися чи влаштувати скандал. Чим, чим, а здоров’ям така людина навряд чи зможе похвалитися.