
Вона пояснює, що вже давно зрозуміла, що на державну пенсію вона не може розраховувати. "Можу розраховувати лише на те, що сама заробила і заощадила", - каже вона. Свої сумлінні платежі до системи ЄСВ, з якої гроші надходять до Пенсійного фонду, вона розглядає просто як данину державі.
Навіть не як систему, завдяки якій нині пенсію отримує її мати та ще мільйони українських пенсіонерів. "Мамина пенсія така мізерна, що на неї не проживеш, - маму я додатково підтримую сама, як і всі ми, мабуть, батьків підтримуємо", - розповідає пані Зоя.
Щодо себе на пенсії, чи радше на роботі до смерті пояснює, що хоче працювати не лише через страх бідності, але й тому, що не уявляє повноцінного життя без роботи: "Сподіваюся, що мій професійний досвід і знання все одно будуть комусь потрібні і за 10 років, хоча, мабуть, зможу погодитися і на роботу не за фахом". На запитання, чи не замислювала вона про пенсійні заощадження і у що їх зараз можна було б вкласти, пані Зоя посміхається, дивиться у телефон і каже: "Знову тривога".
Ще до війни демографи говорили про депопуляцію України, коли народжується значно менше ніж потрібно для природного відтворення населення, а отже і зменшується кількість тих, хто своїми внесками у загальну пенсійну систему може забезпечувати виплати для пенсіонерів.
Сорокалітнім на пенсію вже можна не розраховувати?Без віри в пенсію. Як українці дбають про свою старість"Іди, бабко, сядь на пенсію. І це в 48!" - як виглядає ейджизм в Україні Здавалося, гірше бути не може, але за рік війни ситуація ще більш ускладнилася. Мільйони українок працездатного віку з дітьми опинилися за кордоном, мільйони людей в Україні втратили роботу, сотні тисяч чоловіків пішли у військо.
І хоча офіційних даних про втрати на фронті наразі замало, ясно, що кількість загиблих та поранених обчислюватиметься десятками тисяч. Чи буде кому підтримувати пенсійну систему своїми внесками після війни і чи буде з чого виплачувати пенсії нинішнім та майбутнім пенсіонерам?