Останнім часом я відчуваю, що мої сили буквально на нулі. Іноді я задаюся питанням, чи закінчаться коли-небудь страждання. Я пройшов усі перешкоди, які зустрічалися на моєму шляху, але я втомився.
Після кожної виграної мною битви мене чекала ще одна. Кажуть, що Бог дає найважчі битви найсильнішим воїнам, але, Боже, Ти, мабуть, сильно віриш в мене, тому що я навіть не знаю, куди мені далі йти. Я не прошу про життя без перешкод, так як воно зробить мене безпорадним.
Я не прошу полегшити життя, тому що я знаю, що чим складніше битва, тим солодша перемога. Я прошу дати мені сили, щоб все це пережити. Іноді я відчуваю, що просто не можу продовжувати.
Мені здається, що це занадто для мене і я не впораюся самостійно. Навколо мене зараз відбуваються речі, яких я не розумію. Деякі з них змушують мене відчувати себе безпорадним і розгубленим.
Бог, я знаю, що Ти завжди поруч зі мною, але я прошу, дай мені сили в той момент, коли здається, що все втрачено. Я знаю, Ти вислухаєш мене, адже Ти сильно любиш мене.
Моє серце стурбоване, але я повністю довіряю Тобі. Боже, я приходжу до тебе за силою – силою для мого тіла, щоб продовжувати рух, силою для мого розуму, щоб продовжувати думати, і силою для моєї душі, щоб продовжувати вірити. Боже, будь ласка, дай мені силу, в якій я потребую сьогодні, щоб я міг змінити своє завтра.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
