загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

«Якщо щось болить — мовчи»: 3 арабські мудрості про те, що не можна розповідати іншим людям

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Не спокушайте інших людей своїми секретами.

“Якщо щось болить – мовчи”. Легенда про старого Еціо, що дійшла до наших днів, якнайкраще показує сутність людей і те, що їм говорити не варто: „Старий Еціо залишився сам після від’їзду сина, мужньо оберігав будинок і підтримував скотарство. Якось у нього так боліла спина, що він розповів про це сусідові — той похитав головою і почав шкодувати старого. Незабаром поголос розійшовся по селі і всі знали, що у бідного старого болить спина і йому важко доглядати худобу. Щоразу, коли народ бачив старого, йому висловлювали жаль, але ніхто не викликав допомогти старому з худобою. Незабаром спина почала відпускати старого, але гуляючи базаром він все ще чув про те, що його вважають старим з хворою спиною.

Незабаром до старого прийшов сусід, якому він вперше розповів про свою проблему і зі співчуттям промовив: „Друже, я бачу як тобі важко – давай я візьму твою землю та овець під своє крило, адже я ще міцно стою. А тобі заплачу за них“.

Старий розсміявся у відповідь на пропозицію сусіда, який давав утричі менше, ніж воно того вартувало, і сусід сказав: „Так ти хоча б отримаєш якісь гроші, інакше твоє господарство впаде!“. Старий прогнав сусіда і підтримував господарство доти, доки не приїхав син.

Син подякував батькові і запитав поради: „Батьку, ти мудрий, ти багато чого бачив у житті. Скажи, що мені треба знати про життя?“. Старий сказав лише одне: «Якщо болить — мовчи. Інакше спочатку тобі дадуть найнепотрібніше — жалість, а потім ударять туди, де болить. «Не кажи другу те, чого не сказав би ворогові».

Кожен, хто має друга — щаслива людина, але не кожен може бути впевнений у тому, що той, кого він називає другом, буде таким усе життя. Люди — незбагненні істоти, які стикаються з особистими проблемами, нерозумінням світу, заздрістю та злістю. У кожній людині є і світле і темне — ніхто не знає, коли прокинеться те чи інше і чи прокинеться взагалі: не спокушай ні одруга, ні свого ворога, своїми слабкостями.

Усі великі імперії та союзи розпадаються — такий закон життя, навіть якщо всім серцем хочеться вірити в інше. Те, що ви не розповіли б ворогові, не варто говорити навіть другові. Не створюйте підстав для проблем, щоб не пускатися головою в їх вирішення. Підтримувати теплоту дружби можна у різний спосіб, але якщо ваш друг використовує проти вас те, що ви самі і розповіли, ви будете злі на двох людей: себе та свого друга.

Якось старий сліпий лев, якого вигнали з прайда, пішов у печеру — туди ж забрів і чоловік, який шукав собі їжу та дах. Лев спитав: “Хто тут?” і хлопець відповів: “Я – той, хто не завдасть тобі шкоди, якщо ти не завдаси мені” – чоловік не хотів спокушати лева тим, що він – людина. Так вони стали друзями та разом ходили на полювання. Одного з голодних вечорів, лев і чоловік почали говорити до душі і чоловік зізнався, що він — людина. Голодний, сліпий лев, відразу накинувся на чоловіка і вгамував свій голод.

Нікого не спокушайте своїми секретами.

Навіть друзів. “Не говоріть про себе погано”

«Кожен, хто принижує себе, залишає шанси на боротьбу. Боротися проти утисків з боку інших людей— добра справа, але чи можна боротися проти себе? Кожен, хто принижує свої заслуги, викидає білий прапор ще до початку битви. Програти в чесній битві не страшно, страшно — програти ще до. Ставлення людини до самої себе і своєї праці показує, як до неї можуть ставитися інші: якщо людина принижує себе, інші наслідують її приклад, якщо вона поводиться гідно, рамки ставлення до неї будуть окреслені в більш гідному ключі».

Старий Окам жив у пустелі і протягом десяти років намагався вирити озеро, щоб добути воду для себе та мешканців. На десятий рік йому це вдалося — ґрунт почав вбирати вологу і на місці ями з’явилося озеро. Люди були дуже раді цьому і ходили до старого набрати води.

Але старий не хотів уславитися як хвалько і говорив, що вода в його озері – не найчистіша і незважаючи на десять років праці, він не вважає, що зробив щось цінне: “Лише Бог дозволив мені добитися цього!” Люди почали ставитись до його озера так, як він сам того бажав: одного разу бідняк замість того, щоб напитися, став мити в ньому свої ноги — його приклад наслідували інші. Незабаром озеро перетворилося на брудну купальню і хоча старому було боляче від того, що відбувається з його працею, він нічого не міг з цим зробити — люди ставилися до його праці так, як він їм наказав. Джерело

До списку новин