
22 січня Україна відзначає День Соборності. Цього дня у 1919 році на Софійській площі у Києві був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).День Соборності дістав офіційний статус свята лише у 1999 році. З приходом різних партій та президентів до влади вже за часів незалежності України його то скасовували, то знову повертали. Яка історія цього свята, хто його відмінив та як його святкують зараз в Україні?
Історія свята
Український народ, який через історичні обставини опинився розділений на територіях кількох країн, прагнув до незалежності та об’єднання, особливо активізувавшись під час "Весни народів" 1848—1849 років.
Одним із центрів такого об’єднання стала Галичина. Українців запрошують долучитися до книжкового флешмобу до Дня Соборності Зокрема, Головна Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, у своєму маніфесті від 10 травня 1848 року заявила про єдність 15-мільйонного українського народу, а також його земель, розділених Російською та Австрійською імперіями, й підтримала національні права інших поневолених народів.
Попри це українці отримали реальну можливість здобути незалежність лише десятки років потому — під час Першої світової війни (1914-1918 років) та революції у Російській імперії, що повалила царизм.
На початку березня 1917 року в Україні дізналися про повалення самодержавства. Це стало поштовхом для того, щоб український народ почав національно-визвольний рух.
У січні 1918-го IV Універсалом була проголошена державна самостійність Української Народної Республіки. Створення Української Центральної Ради У Київської інтелігенції виникла ідея створити керівний центр в Україні.
Отож уже 3 березня 1917 року відбулась зустріч громадських, культурних і політичних організацій, яку організувало Товариство українських поступовців та Українська соціал-демократична робітнича партія. Вони створили комітет, думки щодо України в ньому розходились: Микола Міхновський із "самостійниками" виступав за проголошення незалежності, а автономісти, до якого входили прихильники ТУПу, – за автономну республіку у федеративному союзі з Росією. Вони змогли домовитися та об'єднатися.