Як в етнопарку «Ладомирія» зберігають освітні, культурні та родинні традиції

Шкільні лави, скрипторій та рукописи

Упродовж кількох років в етнопарку «Ладомирія» тривала кропітка підготовка до створення нової експозиції, покликаної показати, якою була система освіти на Волині в різні історичні періоди — від XI до XIX століття. Ідея поступово втілювалась через дослідницькі проєкти, освітні ініціативи та роботу з історичними джерелами.

Одним із кроків до її реалізації стало створення та затвердження у 2024 році Міністерством освіти і науки України навчального курсу для 10–11 класів — «Культурно-історичні традиції української повсякденності», ініційованого і розробленого за участі команди етнопарку. Курс поєднує теоретичні знання з практичним досвідом, знайомлячи учнів із повсякденним життям українців у минулому через призму історії побуту.

Ще одним важливим кроком стали оцифрування та публічна презентація Теслугівського Апостола — рідкісної рукописної книги кінця XVI століття, написаної церковнослов’янською мовою української редакції. Рукопис містить не лише тексти, а й орнаменти, схожі на візерунки української вишивки. Створив його у 1593–1594 роках священник і писар Гермоген у церкві містечка Теслугів (тепер — село на Рівненщині).

Усе це стало основою для старту влітку 2025 року масштабного проєкту «Шкільництво та книгописання на Волині у XI–XIX століттях», який реалізується за підтримки Українського культурного фонду. Проєкт має на меті не просто показати історію освіти на Волині, а дати можливість «прожити» її.

Однією з головних частин стане експозиція, де, серед іншого, буде відтворено шкільний клас ХІХ епохи з автентичними партами, лавами, шкільною дошкою та освітніми документами. Завдяки цьому музей перетворюється на живу історію — емоційну, пізнавальну та глибоку. Про зміст та цілі проєкту для Тижня розповів історик, кандидат історичних наук, голова ГО «Центр дослідження і відродження Волині» Володимир Дзьобак.

— Пане Володимире, розкажіть, що чекає на відвідувачів нового музейно-освітнього простору?

— У нашому новому музейно-освітньому просторі відвідувачі поринуть у захопливу подорож крізь тисячолітню історію шкільництва та книгописання на Волині. Вони зможуть побачити відтворені інтер’єри шкільного класу XIX століття, кімнату вчителя, де відображено життя педагогів того часу, а також унікальну локацію — скрипторій, де писарі переписували книги за допомогою гусячих пер і пергаменту. Все це дозволяє не лише побачити, а й відчути атмосферу тих часів. Кожен експонат має свою історію, а інтерактивні елементи дають можливість спробувати себе в ролі учня чи писаря.

- Яку ідею ви вкладаєте в цей проєкт? Яке його значення для сучасного глядача?

— «Ладомирія» запрошує у час, коли народжувалась українська душа. Ми готуємо подію, яка перенесе вас у світ, де формувалась національна свідомість, а слово і книга були справжньою зброєю. Тут оживає історія освіти та письменства Волині — від скрипторіїв XIV століття до шкільних класів XIX століття.

— Чим експозиція відрізняється від класичного музейного формату?

— Це не музей «за склом» — це місце, де до історії можна доторкнутися. Тут парти пахнуть деревом, старими чорнилами і теплом людських історій. Кожен експонат — від рахівнички до чорнильниці з рогу — розповідає про реальне життя людей, які передавали знання, виховували гідність і віру в себе.

— Як ви бачите актуальність проєкту сьогодні, в умовах війни?

— Цей проєкт — відповідь на виклики сьогодення. У час, коли ворог намагається стерти нашу пам’ять, «Ладомирія» нагадує: ми маємо свої традиції, глибоке коріння і власну, незнищенну культурну силу.

— Розкажіть більше про реконструйовані простори: що побачать люди у скрипторії й кімнаті вчителя?

— Скрипторій, клас XIX століття, кімната вчителя, що зберігає подих епохи, — це не просто реконструкція, а простір для зустрічі з собою через призму історії. Кімната вчителя — це не лише місце для зберігання меблів або предметів, а ціла історія про людину, яка була важливим компонентом шкільного життя того часу. В кімнаті буде відтворено атмосферу житла вчителя-ентузіаста, де він готувався до занять, писав свої записи, а також створював власний музей освіти: ретельно збирав і відтворював різні предмети, що стосувалися шкільництва різних епох. Тут є старовинний письмовий стіл, чорнильниці, пергамент та інші рідкісні експонати. Це простір, де не лише шкільний процес, а й особисте життя педагога стає частиною великої історії української освіти. Це буде подорож у час, коли слово було святим, а навчання — шляхом до свободи.

— Як вчителі сприймають вашу ідею — чи вбачають у цьому новий формат викладання історії?

- Вчителі сприймають нашу ідею дуже позитивно! Вони бачать це як чудовий новий формат для уроків історії. Це не просто сухі факти на папері, а реальне занурення в атмосферу минулого, що дає дітям можливість пережити історію, а не лише вивчити факти. Це стимулює дітей думати, аналізувати, а не просто заучувати. Коли минуле оживає через предмети, які можна потримати в руках, воно перестає бути чимось абстрактним. Людина починає відчувати себе частиною цього часу, а не просто спостерігачем. Це сильніше запам’ятовується і глибше сприймається. Тому ми спеціально створюємо такі умови, де відвідувач може не лише подивитися на експонати, а й доторкнутися до історії.

— Що конкретно зможуть побачити відвідувачі?

- Ви зможете: сісти за парту, за якою вчилися діти 150 років тому; взяти до рук гусяче перо і вивести перші рядки на пергаменті; побачити, як писарі переписували книги, що зберігали пам’ять і культуру нації. Частину експозиції вже підготовлено, і ми з радістю запрошуємо всіх до етнопарку «Ладомирія». Це унікальна можливість доторкнутися до освітньої та писемної культури Волині. Етнопарк готовий відкрити вам двері у світ, де українська культура жила, боролася і перемогла.