Завтра – творчий вечір ансамблю ветеранів «Мрія» під керівництвом Софії Дев’ятової

Сьогодні, у знаменний для жінок світу день, зателефонував члену ВАП Софії Іванівні Дев’ятовій, яка ось уже 22 роки керує ансамблем ветеранів „Мрія”.

Подякувавши за поздоровлення зі святом, Софія Іванівна повідомила, що завтра для неї та її колег-мріївців ще один урочистий день – творчий звіт у Жіночому центрі при КДМА.

Два роки тому «Мрія» дала свій ювілейний 1000-й концерт, а вже завтра буде 1035-й! Невтомна трудівниця Дев’ятова і до пенсії завжди була в роботі, у вирі життя (не випадково ж їй, мотальниці Київського кабельного заводу було присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної Праці!), і після виходу на пенсію вона живе за принципом: старість мене вдома не застане!..

В репертуарі цього чудового аматорського колективу сотні пісень, і українських, і російських – на всі смаки. І рівень виконавської майстерності такий, що можна позмагатися з будь-яким професійним ансамблем. Та, на відміну від професіоналів, «Мрія» за всі свої концерти не одержала жодної копійки. Для учасників ансамблю нагородою є те, що вони несуть радість людям.

–Хіба що у мріях ми могли припустити, що зможемо провести 1000 концертів, – говорить Софія Іванівна. – Коли в роки молодості я працювала робітницею на Київському кабельному заводі, після зміни, незважаючи на втому, ще знаходила сили брати участь у репетиціях заводського хору. А після того, як мені присвоїли звання Героя Соціалістичної Праці, на мене було покладено ще й обов’язки голови цехового комітету профспілки. Відпрацювавши зміну, йшла на засідання профкому, після чого, здавалося, нічого вже не зможеш. Але керівник хору казав: „Ми тебе чекаємо”, і йшла на чергову репетицію. Додому приходила ледве жива!.. Тож виходу на пенсію чекала, як довгожданного відпочинку. Та відпочивала недовго. Запросили мене до ансамблю „Мрія”, і відтоді – знову в такому ж напруженому ритмі. Але без пісні, без моїх колег по ансамблю я не мислю повноцінного життя!

– У тому поважному віці артисти «Мрії», мабуть, не завжди можуть виступити. Як же вам вдається не зірвати таку неймовірну кількість концертів?

– Звичайно, трапляються й хвороби, особливо під час епідемії грипу. Та ми відпрацювали різні варіанти складу нашого ансамблю. Найчастіше виступаємо дюжиною вокалістів і двома гармоністами. А буває й вісім, і п’ять учасників.  Та за двадцять два роки жодного концерту ми не зірвали.

– А особисто Ви? Невже всі ці 1035 концертів відспівали разом з «Мрією»?!

– Так. Жодного не пропустила. Кілька разів, занедужавши, думала, що не зможу вистояти на сцені. Але переламаєш себе, розспіваєшся – і ніби вже й здорова!.. Як ми між собою жартуємо, це в нас піснетерапія…

За останні два місяці ансамбль виступив з концертами в санаторії «Перемога», в госпіталі інвалідів Великої Вітчизняної війни, в будинку для престарілих, в реабілітаційному центрі для воїнів-афганців. Не так легко мобілізувати себе на виступи, коли численні недуги (а вже ж за 70!) раз-по-раз нагадують про себе. Та Софія Дев’ятова ніколи не шукала легкої долі. Ця ніжна і водночас сильна жінка щаслива, коли бачить, як слухачі радісно сприймають народне мистецтво.

Олег КРАВЧЕНКО