Колонка автора:

НЕ ВІРЮ!..

Я завжди говорив і продовжую стверджувати: попри те, що Міністерством юстиції України зареєстровано півтори сотні партій, в нашій країні справжніх партій ще нема. Те, що зареєстровано Мінюстом, можна умовно розділити на три категорії.

 

Перша – це політичні центри потужних олігархічно-кланових об’єднань, здатних виділяти значні фінансові ресурси для боротьби за владу. Вони йдуть на вибори і апріорі вже знають про свою перемогу, принаймні – про потрапляння в число лідерів, здолавших 3-відсотковий чи навіть  і 5-відсотковий бар’єр. Ті, хто фінансує їхні виборчі кампанії, не скупляться на мільйони й мільярди, усвідомлюючи, що витрати окупляться, бо на те й створена так звана «партія», щоб не заважати мультимільйонерам ставати мільярдерами, а мільярдерам – ще  багатшими володарями життя. Ці «партії» створили таку виборчу систему, де змагаються не ідеї, а гроші. Великі гроші!..

 

Друга – це спосіб самореклами окремих панків або панянок, які або з власних капіталів, або за рахунок тіньових бізнес-структур витрачають чималі кошти на пресу, телебачення, бігборди, ток-шоу, концерти «зірок», беручи участь у виборчих кампаніях насамперед для того, щоб якнайбільше світитися, ставати впізнаваними на екранах телевізорів, щоб зрештою підібратися до владного «корита» в будь-який спосіб (чи за списками олігархів, чи в мажоритарних округах, а то й просто отримати таке «дохідне місце», як, приміром, високо посадовець у податковій службі або на митниці, зручне крісло в міністерстві, в суді, прокуратурі). «Партії другої категорії» не можуть конкурувати з першою категорією, як не можуть конкурувати мільйонери з мільярдерами.

 

Нарешті третя, найчисельніша категорія «партій» – це  те, про що більшість громадян навіть ніколи не чула, оскільки вони здебільшого нікого не представляють, окрім групи засновників. Серед цієї дрібноти можна виділити одиниці таких, чиї програмні принципи можуть викликати інтерес, але не більше того. Решта – то взагалі зразки недолугих спроб якось «увійти в історію», потішити власне марнослів’я, або ж «застовпити» якусь марку, бренд наперед, про всяк випадок, до часу, в надії на те, що колись з’являться грошовиті магнати, котрим захочеться купити готову, вже зареєстровану партію. Наприклад, партію «Громада» в 1993р. створив і в 1994 р. зареєстрував Турчинов, трохи згодом її очолив Лазаренко, ще пізніше – Тимошенко, яка трансформувала «Громаду» в «Батьківщину». Але на той час це політичне угруповання вже перейшло з «третьої категорії» до більш рейтингової, а потім і до першої.

 

Чим має приваблювати громадян справжня партія? Насамперед – ідеєю. Вона має зацікавити такою своєю програмою, щоб кожен, хто стоїть на схожій «платформі», ознайомившись з програмними принципами, подумки сказав: «Це – моє!» і написав заяву про вступ.

 

Коли ж заяви про вступ до СДПУ(о), потім до НДП, пізніше – до «Нашої України», до «Батьківщини», до Партії регіонів – коли ці заяви почали писати під тиском типу: «Не хочеш втратити роботу – вирішуй!», про якісь ідеологічні симпатії говорити не доводиться. Коли вчителю школи директор «радить» вступити до тієї чи іншої партії, важко розраховувати, що цю пораду проігнорують. Винятки, звичайно, є, але переважна більшість таких «порад» закінчується сумним зітханням і покірним написанням заяви. Коли державному службовцю в районі, де десятки тисяч безробітних, натякають, що «на тому тижні всі, хто не є членом Партії регіонів, будуть звільнені за скороченням штату», можна не сумніватись, що потенційний кандидат на звільнення негайно захоче приєднатися до лав цієї партії…


Янукович - наш президент! Янукович - наш президент скрізь!


Чув, що в Партії регіонів аж півтора мільйона членів. Було, бо принаймні нині ця «партія», як кажуть, посипалася… Щодня ми тільки те й чуємо, що такий-то нардеп, такий-то губернатор, такий-то генерал чи міністр або написав заяву про вихід із Партії регіонів, або втік з України, коли «запахло смаленим»…



Ненависний режим Януковича і його партії влади внаслідок Української Революції Гідності конає… Янукович і його поплічники в бігах. Але…

 

Ось з’явилося на сайті Партії регіонів звернення парламентської фракції Партії регіонів до співвітчизників. //partyofregions.ua/news/5309dfd9f620d2f70b000031

 

Читаю, і мало не плачу – так зворушливо!.. Правда, як уже з легкої руки Колісниченка та Ківалова повелося серед регіоналів, це офіційне звернення не дається державною мовою, тож я цитуватиму за російськомовним текстом;

 

«Мы переживаем один из самых сложных и трагических периодов в истории нашей Родины. Украина оказалась обманутой и ограбленной, но даже это ничто перед горем, с которым столкнулись десятки семей, потерявших своих близких по обе стороны противостояния».

 

Чи це не помилка?! Чи це справді сайт Партії регіонів?..


 Покращення вже сьогодні Покращення вже сьогодні 

Подяка за покращенняБеріть лопату!.. 


Так! Це ті самі регіонали, які ще зовсім недавно запевняли народ у тому, що вони забезпечили стабільність у суспільстві, що успішно здійснюються соціальні програми, що проводяться реформи (звичайно ж, під мудрим керівництвом їхнього вождя Януковича!). Це пишуть ті ж таки  регіонали, які ніяк не хотіли чути про постійні порушення законності можновладцями, які дружно голосували за антиконституційні закони і постанови, які демонстративно глумилися над суспільством, приймаючи в антиконституційний спосіб антиконституційні закони, які «не помічали» кричущі факти корупції, продажності судів, криміналізації міліції, злочинного привласнення державної, народної власності, це ті регіонали, які благословляли розповзання по всій Україні і захоплення «тепленьких» посад, які звільнялися тисячами для  родичів, кумів, сватів, друзів «донецьких» – ці ж таки регіонали раптом почали оплакувати обмануту та пограбовану Україну!..

 

Ким пограбовану?! Ким обмануту?!

Обіцяв Європу

Читаємо далі:

 

«Украину предали, а людей столкнули лбами. Вся ответственность за это лежит на Януковиче и его ближайшем окружении».

 

Ну, це вже взагалі важко коментувати в рамках нормативної лексики!.. А хіба ж не фракція регіонів у Верховній Раді під «мудрим керівництвом вождя» приймала закони, що суперечать Конституції України?! Хіба не Єфремови, Чечетови, Царьови, Олійники та вся інша президентська рать аж скаженіли, коли хтось починав критикувати владу – їхню владу?! Хіба не під прапором регіоналів Тігіпко пропхав так звану пенсійну реформу?! Хіба не регіонали благословили так звану реформу системи охорони здоров’я, внаслідок якої Богатирьова ліквідувала дві сотні лікарень та інших медичних закладів? Хіба не регіонали всупереч громадській думці вперто продовжували тримати на посту міністра освіти і науки запеклого українофоба Табачника, ініціатора створення підручника з історії України, з якого викинули … Богдана Хмельницького?!..

 

А далі – ще більше!..

 

«Мы, фракция Партии регионов в Верховной Раде Украины и наши однопартийцы, решительно осуждаем преступные приказы, приведшие к человеческим жертвам, к пустой казне, огромным долгам, позору в глазах украинского народа и  всего мира, в результате чего наша страна оказалась на краю пропасти, угрозы раскола и потери национального суверенитета. Любые попытки повлиять на ситуацию, переубедить президента не были услышаны. Миллионная партия фактически оказалась заложником одной коррумпированной Семьи».


 Фотозвинувачення


Нарешті!.. Насмілились сказати про це тоді, коли Янукович втік!.. То, може, у вас, панове з фракції регіоналів, тепер уже вистачить здорового глузду скласти повноваження народних депутатів? Може, тепер вистачить мужності взяти й на себе частину провини за ті злочини, ту шкоду, ті страждання, які завдав народу створений вами режим? Невже ви не розумієте, що так нечесно – все звалити на Януковича, нібито ви не присягали на Конституції, що служитимете народу України, а не Пахану?  

 

«Мы осуждаем бегство и малодушие Януковича. Мы осуждаем предательство. Мы осуждаем преступные приказы, которые подставили простых людей, солдат и офицеров».

 

Хотілося б повірити в щирість вашого засудження. Але… Не вірю!!! Ну, ніяк не можу повірити у вашу щирість!


 Фотозвинувачення


Не вірю у ваші фальшиві запевнення, що ви зробите все, щоб захистити всіх однопартійців (не всіх, зауважте, співвітчизників, а лише однопартійців та «патріотів партії»!), не вірю в те, що ви серйозно захотіли їх «оградить от тех ошибок и преступлений, которые были сделаны на самом верху». Адже той «верх» уособлюєте саме ви, представники вищого законодавчого органу влади! Вище вже – тільки Бог!..

 

Боюсь, ви так і не зрозуміли й досі, за що народ вас так зненавидів. За вашу зверхність! За вашу самовпевненість! За вашу брехливість! Стали вже нормальними, буденними такі народні афоризми: «Якщо Азаров каже, що гречка та овочі не подорожчають – значить завтра підскочать ціни!» або: «Якщо Арбузов каже про стабільність гривні – значить завтра вона впаде!».

 

Ось чому я не вірю вам і всій вашій Партії регіонів. Бо ви – не партія! Ваша нинішня заява – ніщо інше, як спроба ще втриматися при владі, нібито засудивши зниклого Януковича та його зграї.

 

Я не вірю вам, регіонали, бо разом з Януковичем саме ви та ті, кого ви причислили до «патріотів партії», покривали, вигороджували беркутівців і міністра внутрішніх справ Захарченка, які з вашої вини так і не покарані за звірячу розправу над неозброєними юнаками та дівчатами на Майдані Незалежності в ніч з 29 на 30 листопада минулого року. Якби ви справді хотіли служити народу, а не Пахану, ви б ще тоді могли покласти край репресіям проти народу. Якби у вас тоді вистачило людяності, громадянської зрілості, мудрості, та страшна ніч могла б бути останнім злочином вашого режиму. Ви не захотіли псувати свою репутацію в очах Пахана! Мовчали та звинувачували опозицію. Займалися демагогією, коли лилася кров! І потім, ще протягом трьох місяців, день у день, ви спокійно спостерігали, як відбувалася ескалація жорстокості, як гинули нові й нові люди. Ви нічого не зробили, щоб покласти край страшній війні проти власного народу! І тому ті 130 вбитих – не лише на совісті Януковича, Пшонки, Захарченка, вони – й на вашій совісті! І тому уже ніхто не вірить у вашу щирість, коли ви лицемірно розказуєте, як переживаєте з приводу трагічних подій. Я вам вже ніколи не повірю!

 

Та насамкінець мушу зізнатися: я й іншим партіям не вірю! Бо їх нема! Бо то ще не партії, а лише прообрази майбутніх політичних партій. Бо мені, киянину, мешканцю міста, позбавленого місцевого самоврядування, однаково не хочеться ні навали «донецьких», ні навали «дніпропетровських». Мені, ветерану української журналістики остогидли всі ваші балачки про соціальну справедливість, що реально в моєму випадку означає пенсію в 1700 гривень при тому, що маю трудовий стаж – півстоліття!.. Мені огидні всі оті, хто  «при кориті», котрі примудрилися «виправити собі» пенсії, у двадцять, тридцять, сорок раз вищі за мінімальну… Мені, батькові й дідові, тривожно за майбутнє, бо регіонали забезпечили собі «покращення життя вже вчора», а перспектива у моїх дітей та онуків від «регіоналівських  реформ» досить туманна…

 

Тож краще мовчіть уже, регіонали! Помалкуйте, бо скоро не лише я, а й ваші однопартійці в первинних організаціях скажуть вам: «Не вірю!». Дивіться, щоб не засудили  вас  «знизу», так само, як ви сьогодні засудили свого вождя…

 

Олег КРАВЧЕНКО,

ветеран праці,

член Національної спілки журналістів України.

23 лютого 2014 року.

 

 

Кравченко Олег

загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?