.jpg)
Ось і минув такий довгоочікуваний Щедрий вечір, якого чекали в кожній українській родині. Уся земля звучала багатодзвінними переливами українських щедрівок. І в кожній хаті щедрівники дарували побажання добра і статку, миру і злагоди господарям та їхнім родинам. І всюди звучала пісня, яку український народ співає століттями.
"Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка…". Це ж наш відомий «Щедрик»! Але мелодія цієї пісні зачарувала не лише українців. Нашого “Щедрика” співають багатьма мовами світу, він давно увійшов у репертуар культових іноземних колективів. Ось уже понад сімдесят років “Щедрик” є найпопулярнішою мелодією у світі на час різдвяних свят, відомою як “Carol of the Bells” (“Колядка дзвонів”) або ”Ukrainian Carol”. Цю мелодію можна почути будь-де: як звичну заставку радіо по всій Америці в різдвяний сезон, у багатьох фільмах світової кіноіндустрії, у джазових виконаннях та композиціях важкого року: http://www.youtube.com/watch?v=WSUFzC6_fp8
http://www.youtube.com/watch?v=dg1eMpFfexk&feature=player_embedded#
//www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=PmycgoBECgk#
//www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=e9GtPX6c_kg#
“Щедрик — то не розкладка пісні, то самоцінний твір, осяяний промінням генія, який посяде не останнє місце в світовій музичній літературі” - писав український композитор П. Козицький. Так воно й сталося, але чомусь мало хто згадує про її справжніх авторів – український народ та композитора Миколу Леонтовича.
Основою музичної спадщини Миколи Леонтовича, визначного українського диригента і композитора, є неперевершені обробки українських народних пісень, на основі яких він створював оригінальні самобутні хорові композиції, надавши їм неповторного звучання. Ці композиції й донині виконуються всіма українськими хорами в Україні й діаспорі.
Всесвітньовідома обробка “Щедрика” належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже все життя, і вважається найвищим досягненням композитора. Покладена в основу твору народна щедрівка є найстарішим зразком українського фольклору. Перша редакція “Щедрика” була написана до 1901—1902 рр., друга редакція — в 1906—1908 рр., третя — 1914 р., четверта — 1916 р., і нарешті, п'ята — 1919 р.
У 1922 році «Щедрик» був уперше виконаний українським хором Олександра Кошиця на концерті в Карнеґі-Хол у Нью-Йорку. Мелодія настільки прийшлася до душі американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський (Peter Wilhousky) створив англійську версію слів до "Щедрика". Це трапилося через 15 років після того, як в січні 1921 року трагічно обірвалося життя її автора, Миколи Леонтовича.
До мелодії "Щедрика" були додані слова зовсім іншого змісту, ніж вони є у "Щедрику": "Дзвони і спів, йдуть звідусіль. Різдво прийшло, мир принесло"... І донині американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як різдвяну колядку, вважаючи його своєю народною піснею.
Сьогодні ім'я Миколи Леонтовича носять вітчизняні музичні колективи та навчальні заклади. Іменем Леонтовича названі вулиці у Києві та інших містах України. Меморіальний музей Леонтовича працює у місті Тульчин Вінницької області, але відвідувачі - рідкісні гості. У 1977 року було відкрито також музей Леонтовича у с.Марківка неподалік місця його поховання. Але і музей, і місце поховання Миколи Леонтовича в жахливому, занедбаному стані. А на ремонт грошей немає. Якщо українське так люблять за кордоном, то чому ми не можемо про це дбати у нас в Україні?
Дана Суліменко,
спеціальний кореспондент ВАП
.jpg)
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
