Криза в Україні: Віктор Янукович звинувачує мітингувальників у насильстві

Від Роланда Оліфанта та Хосі Енсора

7:43 ранку 19 лютого 2014

Президент стверджує, що лідери опозиції зневажили демократію, вийшовши на вуличні акції протестів, які забрали життя 25 людей.

Президент України Віктор Янукович заявив, що антиурядові протестувальники «перейшли ліміт,  вийшовши на вулиці задля спроби усунути його від влади, в той час як кількість загиблих вже зросла до 25».

У своєму зверненні до народу в середу, після найкривавішого дня з моменту початку демонстрацій у листопаді, пан Янукович звинуватив лідерів опозиції в організації останніх демонстрацій протестів, що супроводжувались зіткненнями, наполягаючи, що ще «не надто пізно, щоб зупинити конфлікт».

«Лідери опозиції знехтували принцип демократії, згідно з яким ми здобуваємо владу шляхом виборів, а не на вулиці... Вони вже перейшли межу, закликаючи людей взяти до рук зброю», - сказав він.

«Це є грубим порушенням закону, і ті, хто несе відповідальність, будуть притягненні до відповідальності».

Пан Янукович демонстративно відмовився від хору дзвінків від світових лідерів і опозиційних партій з вимогою зупинити лютий напад на антиурядових мітингувальників у найкривавіший день, починаючи з моменту спалаху демонстрацій у листопаді.

За даними Міністерства охорони здоров'я, щонайменше 25 людей загинуло і велика частина зайнятого Майдану Незалежності у Києві палає після кривавої ескалації української тримісячної політичної кризи.

Сцени на, як його тут називають, Майдані зображаються як апокаліптичні, з вибухами, які лунають навколо центру Києва та символічної площі, яка, по суті, перетворилася на воєнну зону.

Мітингувальники у шоломах, кидаючи каміння, феєрверки, уламки бруківки і пляшки із запальною сумішшю, відбивалися від спецпризначенців у чорних обладунках, які спрямовували на мітингувальників гранати, водомети і, як дехто стверджує, бойові патрони.

Дим від палаючих скатів здіймався вверх у холодне нічне повітря, у той час, як лазерні вогні, прапори та яскраве світло від кількох палаючих палаток мерехтіли над юрбою.

Навіть штаби опозиції та імпозантний будинок профспілок теж палали, і було задіяно неймовірні зусилля, аби врятувати людей, що знаходились у них. Багато людей вистрибували з вікон, і їх ловили мітингувальники з допомогою тентів.

«Якщо ми протримаємося до ранку, у нас з'явиться можливість справитися з цим», - сказав один з мітингувальників.

Міліція продовжувала робити невеликий поступ протягом ночі, відтискуючи людей далі до площі у слабких місцях і змушуючи протестуючих підпалювати намети, обладнання та інші матеріали, щоб підтримати вогняну барикаду.

Але наступ, що розпочався того дня, здавалося, вщух опівночі, зі слів протестуючих, завдяки знищенню БТРа спецпризначенців  та вантажівки з водометом з допомогою пляшок із запальною сумішшю.

Мітингувальники готувалися до штурму їхнього табору на майдані Незалежності більше місяця, і навички вуличної боротьби, які вони здобули під час сутичок в січні, було продемонстровано в перші години у середу зранку.

Волонтери розривали величезні ділянки дорожнього покриття, щоб забезпечити бруківку для передової, у той час як  людський ланцюг підтримував постійну подачу скатів, деревини та інших горючих матеріалів на барикади.

Позбавлені лікарні, яка функціонувала протягом трьох місяців в Будинку профспілок, медики надавали допомогу ходячим пораненим під відкритим небом.

У кафе на задній частині площі медики на хірургічних халатах робили операцію пораненим мітингувальникам, розпростертим на стільниці, старанно виймаючи осколки із закривавлених ніг у двох пацієнтів.

Обидва пацієнти отримали поранення задніх частин ніг і на ягодицях - характерні рани, коли “ціль” відвертається від світо-шумової гранати перед вибухом.

Але серед всього цього хаосу щоденне життя Майдану продовжується майже звичайно. Під гуркіт вибухів промовці продовжували звертатись до тисячного натовпу, так як вони це робили протягом трьох місяців, молячись з ними, виконуючи державний гімн і закликаючи «не відступати ні на один крок назад».

Але з огляду на пана Януковича, який публічно заявляє про "збройний заколот" і на активістів у західних регіонах, які, як повідомляють, здійснюють облави складів зброї міліції, багато хто тут вже пошепки вимовляє два слова, які були немислимі навіть ще місяць тому: громадянська війна.

Незмінна позиція президента стала зрозумілою раніше вночі, коли під час зустрічі Януковича з лідерами опозиції не вдалося знайти рішення подолання кризи.

«Янукович заявив, що є лише одне вирішення... очистити Майдан, що кожен має поїхати додому», - розповів лідер опозиції Віталій Кличко.

По суті, Київ ізольовано, оскільки влада призупинила рух столичного метро і обмежила дорожній рух на в'їзді у столицю.

Міліція стверджує, що дев'ять співробітників померли від вогнепальних поранень, в той час як влада і медики нарахували дев'ять смертей серед цивільного населення, починаючи від ранку вівторка.

Ще двоє цивільних були знайдені мертвими, але їх тіла не виявили зовнішніх ознак насильства, що ставить під питання причину їх смерті.

Більш ніж 150 осіб були поранені, у тому числі десятки співробітників міліції, деякі з серйозними пораненнями.

У той час, як хаос наростає, віце-президент США Джо Байден зателефонував Януковичу, щоб висловити свою стурбованість і закликати його «відвести урядові сили і проявити максимальну стриманість», - як звучить заява Білого дому.

Глава зовнішньої політики ЄС Кетрін Ештон зазначила, що «глибоко стурбована через нову серйозну  ескалацію».

Генсек ООН Пан Гі-мун закликав до стриманості і діалогу, у той час як керівник НАТО Андерс Фог Расмуссен закликав «усі сторони утримуватися від насильства і терміново відновити діалог, у тому числі і через парламентський процес».

Міністр закордонних справ Німеччини Франк Вальтер Штайнмаєр попередив, що насилля може призвести до санкцій ЄС проти тих, хто несе відповідальність.

Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт заявив на своїй сторінці у соціальній мережі Twitter: «Єдина людина, яка тепер може зупинити катастрофу в Україні, - це президент Янукович. Його нерішучість і насильство відповідальні за ситуацію».

Однак один з головних російських парламентаріїв відзначив, що Україна,  яку поділено на проєвропейську половину і проросійську, знаходиться на межі громадянської війни, яка, як він стверджує, розпалена Заходом.

«Я вважаю, що значна відповідальність за це лягає на Захід і на західних політиків, які здійснюють постійний тиск на українську владу», - розповів Олексій Пушков агентству преси  Інтерфакс.

Насильство вибухнуло після того, як криза, здавалось, відступила кількома днями тому, завдяки поступкам зробленим  з обох сторін: звільнення мітингувальниками приміщення Київської мерії після того, як їм оголосили амністію.

У вівторок зранку відбулася сутичка орієнтовно 20.000 налаштованих проти Януковича  демонстрантів з поліцією біля парламенту, коли вони мітингували, щоб  депутати позбавили президента певних повноважень.

Вуличні бої спалахнули і протестуючі повернули контроль над мерією і закидали штаб-квартири партії пана Януковича бензиновими бомбами перед тим як увірватися всередину.

Правляча Партія регіонів пана Януковича стверджує, що після захоплення будівлі у штаб-квартирі було знайдено мертвого  співробітника.

Після погроз вдатися до “серйозних заходів”, якщо неспокій не вщухне, уряд ввечері направив спецпідрозділи міліції.

Через гучномовці міліція попередила жінок і дітей про необхідність залишити площу, у той же час починаючи наступ, який вони охарактеризували як «антитерористичну» операцію.

Але приблизно 25,000 чоловік, багато з яких мали на собі імпровізований захист та шматки арматури і палиці в руках, залишилися, щоб протистояти спецпризначенцям.

Лідери опозиції продовжували звертатися до громадськості, навіть коли розпочався штурм.

"Це маленький острівець свободи", - сказав колишній чемпіон з боксу пан Кличко, заявляючи, що мітингувальники “нікуди не збираються”.

«Держава почала війну проти свого власного народу. Відповідальні демократичні країни не можуть залишатися осторонь і дозволити подібному траплятися».

Тим часом, у проєвропейському західному місті Львів приблизно 5000 учасників мітингу взяли під свій контроль склади зброї, попередньо підпаливши військові будівлі з допомогою коктейлів Молотова.

Генеральний прокурор Віктор Пшонка попередив, що добиватиметься «найсуворішого покарання» для тих, хто стояв за насильством у вівторок.

За редакцією: Бонні Малкін

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.