Чорні хмари над Україною

Пишучи для DW, Елліот Moрс прогнозує три можливих сценарії економічної ситуації в Україні, яка і надалі зазнає потрясінь. Жоден з них, говорить він, не є особливо привабливим.

Раніше я публікував матеріали, в яких ромірковував про те, чим стане Міжнародний валютний фонд (МВФ) для економіки України і людей в кризовій ситуації. Але ситуація ще більше погіршилася і прогнозувати проблеми, пов'язані з МВФ, - це важкоздійсненний план.

У даний момент київський уряд і західні нацїї роздумують про те, до чого прагне Росія. І, крім того, чи не зумовили наміри Росії напругу всередині держави, яку не можливо контролювати? Сьогодні трьома найімовірнішими наслідками є наступні: Росія продовжуватиме анексувати території на своєму кордоні; Росія вдовольниться анексією Криму але громадянська війна охопить решту України, або справи втрясуться і програму МВФ буде впроваджено.

Чого хоче Путін?

Так от, перш ніж ми доберемося до угоди з МВФ, давайте помислимо,  що входить в наміри Путіна і те, які кроки Захід міг би зробити, щоб заспокоїти його. Повернення до холодної війни: Радянський блок включав колишні країни-члени Радянського Союзу: Вірменію, Азербайджан, Білорусь, Естонію, Грузію, Казахстан, Киргизстан, Латвію, Литву, Молдову, Таджикистан, Туркменістан і Узбекистан. Він також включав: Албанію, Болгарію, Чехословаччину, НДР, Угорщину, Польщу та Румунію і колишніх членів СРСР.

Чи хоче Путін відновити СРСР? Можливо. Але про це не може бути і мови. Напевно, Азербайджан, Болгарія, Естонія, Грузія, Угорщина, Латвія, Литва і Польща не матимуть абсолютно жодного інтересу до такого союзу.

Західні спроби "завербувати" ці країни змушували Путіна почуватися неспокійно.    Чому Захід  зробив це? Продовження політики холодної війни? Ну, вона потерпіла фіаско. Чому б не дозволити Росії мати свою сферу впливу, включаючи Україну? На даний момент західні країни зробили занадто велику ставку на українську "демократію", щоб відступитися. Тому плани Путіна залишаються реальною небезпекою, погрожуючи збройним конфліктом із Заходом.

Росія задоволена, але...

Припустимо, на даний момент Росія вдовольниться захопленням Криму. Цілком можливо, що дії Росії вже випустили "джина із пляшки" і українська громадянська війна продовжуватиметься. Історія знає багато історій про людей, які не любили один одного, але утримувалися диктатором у стані миру, наприклад, Тіто у Югославії, Саддам Хусейн в Іраці. Але як тільки вони зникали - відразу починалися громадянські війни. Розглядайте Росію як "еквівалент диктатора", який підтримував мир в Україні. Як тільки диктатор зникне - з'явиться хаос, громадянська війна. А історія громадянських війн не з приємних. Попри все, перспектива громадянської війни очевидна в Україні.

Але давайте далі розширимо наші сподівання; припустимо, що Росія задоволена і громадяни погодяться вирішити своє майбутнє на виборах. Тоді у нас буде договір з МВФ. Що б це означало?

Те, що трапилося у Греції, буде тут повчальним. Для того, щоб отримати кошти від МВФ, Греція була змушена зменшити дефіцит бюджету. Тому під натиском МВФ та Німеччини дефіцит бюджету  у Греції знизився з 15.6 відсотків від ВВП у 2009 до запланованих  3.3 відсотки цього року. Стало зрозуміло, що це скорочення дефіциту призведе до зниження купівельної спроможності населення й збільшення безробіття. Власне, МВФ провів дослідження фіскальних заходів, вжитих для зменшення дефіциту бюджету у 15 розвинених країнах у період з 1980 по 2009 роки. Він зробив висновок: фіскальна консолідація, що є еквівалентною 1 відсотку ВВП, призводить до 0,3 відсоткового зростання ставки рівня безробіття.

Що насправді сталося у Греції? Її рівень безробіття у 2009 році був 9.46 %. Тепер це понад 27 відсотків!

Носій поганих новин?

Отже, яка імовірність того, що те, що сталося в Греції, слід очікувати в Україні? Деталі про реформи, на яких наполягатиме МВФ, публічно ще не відомі. Але керівник місії Міжнародного валютного фонду в Україні на останній прес-конференції висвітлив наступне:

Програма МВФ вимагає скорочення дефіциту бюджету;

Від прив'язки до валюти потрібно буде відмовитись, що призведе до послаблення української грошової одиниці;

Субсидії на енергоносії буде зменшено/ліквідовано.

Ці заходи призведуть до таких наслідків: по-перше, скорочення дефіциту держбюджету може статися лише шляхом зниження державних витрат або збільшення податків, що призведе до зниження сукупного попиту та зростання безробіття. По-друге, останніми місяцями гривня (українська валюта) знецінювалась по відношенню до долара США. Українцям тепер доведеться платити 12 грн. за долар США, тоді як ще кілька місяців тому її вартість була 8 грн за долар. Це означає, що українці муситимуть більше платити  за імпорт, тим самим зменшуючи  купівельну спроможність інших товарів, що викличе зростання рівня безробіття. І по-третє, зменшення субсидій на енергоносії також означатиме зниження купівельної спроможності громадян і збільшення безробіття.

FocusEconomics проаналізував, що дефіцит державного бюджету України зараз перевищує 5 %. Вони розрахували, що рівень безробіття у країні становить 8 відсотків. Виконання угоди МВФ змусить його суттєво піднятися. І пам'ятайте, що Україна фактично знаходиться у стані "війни". Це ніколи не було позитивним для економіки: FocusEconomics повідомляє про те, що ряд міжнародних банків та інших установ прогнозують для України. Один з прогнозів - це зниження інвестицій на 11 відсотків. Мабуть, вони зменшаться ще більше.

Одним словом, реалізація програми МВФ у контексті спаду економіки погіршить справу.  І це буде означати серйозні труднощі для нового уряду, який намагатиметься завоювати прихильність своїх громадян.

Здається для України не існує хорошого виходу: Путінські наміри не зрозумілі. Навіть якщо він задовольниться Кримом, швидше за все, буде громадянська війна. І навіть якщо МВФ реалізує свою програму, то уряд стане надзвичайно непопулярним, навіть у західних частинах країни.

Еліот Морс більшу частину своєї кар'єри провів навчаючи і працюючи економічним консультантом з питань торгівлі, фінансів та охорони навколишнього середовища в країнах, що розвиваються. Протягом кількох років він працював у фінансовому відділі Міжнародного валютного фонду. Пізніше сприяв заснуванню Development Alternatives, фірми, що стала найбільшим підрядником у програмах зовнішньої допомоги США (AID). З часу свого першого призначення МВФ у Гану у 1966 році, він працював у 45 країнах.  

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.