Війна триває в східній Україні і поширюється на західну Україну

Протягом останніх тижнів головним об'єктом уваги нашої держави були будь-які проблеми, окрім України.

Ебола, ісламська держава, проміжні вибори заволоділи  шпальтами наших газет та телебаченням. І не безпідставно, адже кожне з цих питань, безумовно, заслуговує на увагу.

Але в розпалі всього цього ми вже стали не помічати кризу в Україні, яка продовжує розривати на частини схід держави і становить серйозну загрозу для демократії в Європі та світі.

Останні новини з Донецька свідчать про те, що обстріл і артилерійський вогонь не припинялися з часу оголошення перемир’я у вересні, яке зараз таке ж крихке, як і на початку.

За словами спостерігачів та журналістів неідентифіковані гуманітарні конвої з важким озброєнням, танками і бійцями знаходяться поблизу міст. І як очікувалося, Росія продовжує заперечувати постачання своєї допомоги сепаратистським бойовикам.

Білий дім оприлюднив заяву, в якій назвав триваюче насильство проросійських ополченців «грубим порушенням припинення вогню». Прес-секретар Ради Безпеки ООН Бернадетте Міхан заявила: «Ми дуже стурбовані активізацією військових дій на сході України, а також численними звітами… що підтримувані і забезпечені Росією сепаратисти передислоковують великі гуманітарні конвої важкого озброєння та танків на передову лінію конфлікту. Ми продовжуємо закликати всі сторони суворо дотримуватися домовленості про припинення вогню. Будь-які спроби сепаратистських сил захопити додаткові території східної України стануть грубим порушенням домовленостей у Мінську».

Я думаю, що ми вже пройшли той період, коли ми роздумували над тим, чого прагнуть сепаратистські сили, і це лише справа часу перш ніж вони, за підтримки Росії, почнуть напад на інші території. На теперішній час понад 4000 життів було загублено відтоді, коли проросійські сепаратисти зайняли Донецьк та Луганськ.

Я впевнений, що всі погодяться з тим, що навіть одне життя - це надто багато, не кажучи вже про 4000.

Нещодавно я отримав повідомлення з України від друга і колеги, Тетяни Швачук, незалежного політичного діяча, яка приїхала в Америку у віці 12 років і зараз живе між США та Україною.

У своїй замітці вона повідомляє, що зараз понад 2000 переселенців із Донецька перебувають в Івано-Франківську,  місті в західній частині України. Івано-Франківськ знаходиться на віддалі близько 750 кілометрів від Донецька, але лише 100 кілометрів від кордону з Європейським Союзом. Ця боротьба офіційно досягла заходу.

Переселенці оселилися в багатоквартирних будинках, їхня присутність супроводжується збільшенням крадіжок. Переселенці стверджують, що вони бояться, і для цього є поважні причини. Інші, особливо ті, що підтримують Росію, є більш агресивними і скаржаться на те, що немає причин для західних українців ставати більш проєвропейськими, оскільки у них життя вже і так хороше, порівняно з життям людей на сході країни.

За словами Швачук, вона «дуже сильно хвилюється за [її] двоюрідного брата, який живе в Дніпропетровській області». Вона додає, що її двоюрідний брат священик і має трьох маленьких дітей, але він, за його словами, не може покинути потопаючий корабель, коли люди потребують його допомоги. Його дім в годині їзди від зони АТО, він допомагає армії і вже потрапив до чорного списку. Декому вдалося втекти, а декому не пощастило. Тетяна Швачук сподівається, що він має достатньо розуму, щоб  найближчим часом вибратися звідти, оскільки криза поширюється.

В Україні наявне велике почуття страху, і цьому є поважні причини. Розумним рішенням було б виїхати з країни, але  можна зрозуміти, чому багато хто залишився, адже це їхній дім і вони ведуть важливу боротьбу.

Все це ще більше погіршує і без того надзвичайно проблематичну ситуацію в Україні, а також для тих з нас на Заході, хто інвестував в майбутнє України.

З цієї причини надзвичайно важливо, щоб ми знову побачили Україну на пріоритетному місці у нашому державному порядку денному. Україна все ще потребує нашої допомоги: як економічної, так і військової в цьому поєдинку за свою свободу від Росії.

Доуг Шон

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.