Полковник КДБ на троні. Що Путін зробив з Конституцією РФ

«Російська Федерація, об'єднана тисячолітньою історією, зберігаючи пам’ять предків, що передали нам ідеали і віру в Бога, а також наступність у розвитку російської держави, визнає державну єдність, що історично склалася.

Російська Федерація є правонаступником Союзу РСР на своїй території, а також правонаступником (правопродовжувачем) Союзу РСР щодо членства в міжнародних організаціях, їх органах, участі в міжнародних договорах, а також щодо передбачених міжнародними договорами зобов’язань і активів Союзу РСР за межами території РФ".

Це поправки Володимира Володимировича Путіна до Конституції Росії. Ну, про тисячолітній Рейх не будемо. І так зрозуміло. Залишимо осторонь і фразу «Зберігаючи наступність у розвитку російської держави, визнає державну єдність, що історично склалася». Що, до святих псів, це означає? Я зараз серйозно. Без сарказму. Просто перекладіть мені це на російську мову. Це безглуздий набір слів. Просто кажучи — нісенітниця. Ну, та Бог з ним.

Читайте також: Початок світової кризи? Що означає обвал ринків акцій, валюти і нафти

Я ось про що. «Російська федерація… предків, що передали нам ідеали та віру в Бога… державна єдність… є правонаступником Союзу РСР». Гхм-гхм…

По-перше, Російська — вона або федерація, або державна єдність. Або народи, що входять у федерацію, мають право на самовизначення, або унітарна держава. Або так, або так. Це взаємовиключні поняття.

По-друге, або предки передали вам віру в Бога, або правонаступник Союзу РСР. У Союзі РСР не було віри в Бога. У Союзі РСР тих, хто вірив у Бога, стріляли по в’язницях. Так що вам передали предки? Стріляти попів? Чи вірити в Бога? Або так, або так. Це взаємовиключні поняття.

По-третє, Російська Федерація з’явилася ну ніяк не тисячу років тому. У найкращому разі вона з’явилася в 1922 році, як одна з союзних республік. До цього — імперія, царство, улус, ханство, князівство, але ніяк не федерація.

По-четверте, якщо тисячолітня історія, то віру в якого/яких, Бога/богів вам передали предки?

У Аллаха, молитвою до якого починав і закінчував свої оповідання Афанасій Нікітін і сура якому набита на шишаку Олександра Невського?

Тенгріанство — поклоніння Тенгрі, обожненому небу, що було основною релігією улусу Джучі?

Перун, Мокоша, Велес, Дажбог, Сварог древніх слов’ян?

Пермські язичницькі дерев’яні ідоли, про яких ми практично нічого не знаємо і які були знищені, спалені дотла разом з капищами і стерті з пам’яті Іваном — яким там, Третім, Четвертим?

Богів фінно-угорських племен? Одіна, Тора і Фреї, пам’ять про яких передана нам Рюриком, Синеусом і Трувором?

Є думка, що Київ був заснований як іудейська торгова фракторія — вам предки передали віру в Господа? Іудаїзм буде офіційною релігією Росії? Ну, якщо вже ви любите про споконвічне і тисячолітнє до самого початку копати.

Чи мова йде про Славу КПРС, віру в якого нам передали наші безпосередні предки? Ось скільки себе пам’ятаю, мої батьки вірили саме в нього.

По-п'яте, про ідеали. Ось про ідеали не треба. Ось моя вам порада — про ідеали краще взагалі не треба.

Про ідеали предків з Союзу РСР ми вже поговорили. Стріляти людей «на підвалі», прив’язувати їх до колоди і скочувати зі сходів на Секирній горі на Соловках, мільйонами заривали в Біломорканал і копальні Індігірки, стукати, доносити, в'їжджати в квартири розстріляних — ось найближчі за часом ідеали. Ну, втім, тут все органічно. Якщо полковник КДБ на троні, то ідеали Союзу РСР цілком підходять.

Читайте також: За чий рахунок обід?

Або, якщо мова про період віри в Бога, то які ідеали тоді?

Снохацтво? Коли свекор силою і примусом змушував вступати з собою в статевий зв’язок всіх дружин своїх синів, яких ті приводили в дім? А якщо зв’язок невістки з головою сім'ї ставав загальним надбанням, то її били до смерті за розпусту, та й по всьому? Продаж дітей, тому що все одно зайві роти і помруть від голоду?

Утримання жінок під замком? Так-так, в Московії і баби і, особливо, дівки утримувалися як у гаремах, під замком. Шмагання і різки? Деспотизм чоловіка над дружиною, коли він міг її просто забити до смерті?(…)

Кріпацтво? Роздільний продаж матері і дитини? Опричнина? Спалювання в зрубі? Диба? Рекрутерство? Продаж селян за кордон?

«Землі наші збідніли від воєн і продажів», — Святослав чи що, не пам’ятаю. Продаж — це продаж у рабство. Так всіх продали, що аж жити на землі стало нікому. Один з трьох основних джерел княжої скарбниці — хутра, меди і раби. До такої міри основний, що аж в англійську мову увійшло: slav — слов’янин, slavery — рабство. Чи поговоримо про ідеали Улусу Джучі? Або про ідеали Івана Грозного? Коли вода в Москва-річці стала мертвою від скинутих у неї трупів.

І ось цей весь кошмар людина примудрилася запхати в два абзаци. А там таких абзаців ще — хоч греблю гати.

І про недопущення спотворення історичної пам’яті — ось тут, до речі, я повністю підтримую, приклади історичної пам’яті я щойно навів, не дамо спотворити їх! — і про подвиг народу — о, тут я окремо довго-довго можу говорити, хочете про Велику Вітчизняну? Та запросто.

Республіка Локоть. Де народ повністю перейшов на бік німців, взяв владу в свої руки і саморучно вирізав під нуль всіх більшовиків і євреїв. Про чи то мільйон, чи то півтора росіян, що воювали на боці німців. Про загороджувальні загони, без яких неможливо було зупинити народ, що здійснював подвиг аж на берегах Волги. Про лендліз, коли народ у Магадані американський солідол їв, чим і вижив. Про панфіловців і Матросова, яких не було. Багато про що можу.

Можу і про більш ранні речі. Наприклад, про те, що в Льодовому побоїщі, якого теж не було, народ-то пречудово воював на боці псів-лицарів, їхнє військо складалося як з чуді, так і з псковичів. Ну, про те, що народ на чолі з Дмитром Донським воював за Орду з ханом Тохтамишем проти сепаратиста Мамая, говорити, напевно, не треба.

Там ще багато цікавого понаписувано. Про сиріт, обов’язок з виховання яких покладається на державу. Фелікс Едмундович схвалив би. Ось хто профі був у цій справі. Сам батьків стріляв, сам дітей виховував. Втім, і тут все органічно. Або матері тих дітей, кого вони у вісімнадцять років у танках горіти по всьому світу посилають. Про мову державотворчого народу, який, народ — привіт, наці! — знову не згадується. Та ще багато чого.

Конституцією Росії і раніше можна було спокійно підтертися, але тепер, мабуть, це буде перший випадок в історії, коли Основний закон країни за бажання можна визнати нікчемним. Бо маячня. Ось так, діти, буває, коли кухарка управляє державою.

Аркадій Бабченко, Журналіст, військовий кореспондент, співвидавець альманаху «Мистецтво війни»