загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Спеціальний трудовий стаж треба підтверджувати

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

24 листопада 1980 р. я прийшов працювати в Білогірську районну дорожню ремонтно-будівельну дільницю на посаду машиніста автокрана.

9 грудня 1982 року мене звільнено і направлено на навчання за рахунок підприємства в Київський автомобільно-дорожній інститут на підготовче відділення (навчання на ПВ не зарахували до трудового стажу).

29 липня 1983 року за підсумками випускних екзаменів мене зарахували на I курс дорожньо-будівельного факультету денної форми навчання. 4 вересня 1986-го переведено на п’ятий курс заочного навчання цього факультету (наказ №509-вк).

З 15 вересня 1986 року знову працював у Білогірській районній дорожній ремонтно-будівельній дільниці водієм автокрана (наказ №71 від 15.09.1986 р.), машиністом автокрана (наказ №47 від 30.11.1987 р.), техніком геодезистом (наказ №87 від 20.12.1987). Наказом №14 від 03.05.1988 р. переведено на посаду майстра.

20 травня 1988 року я захистив диплом-проєкт «Будівництво автомобільних доріг з використанням місцевих дорожньо-будівельних матеріалів». Видано диплом ПВ 697798, реєстраційний номер №66. Присвоєно кваліфікацію «інженер-будівельник» спеціальності «автомобільні дороги».

На посаді майстра брав участь у будівництві а/д Варивідки — Сушівці з мостовим переходом через річку Горинь, довжина містка 72 м. Будівництво містка проходить за пільговим стажем. Будівництво дороги — також пільговий стаж: використання шкідливих для здоров’я дорожніх матеріалів (дьоготь Д-5 і Д-6 — II клас небезпеки). Але жодного пільгового дня мені не зарахували, оскільки у наказі записано просто «майстер», а не «майстер по будівництву».

Після цього працював на будівництві а/д Вільшаниця — Лепесівка, держдорога — Водички, Загірці — Йосипівка, а також на реконструкції а/д у Білогірському й сусідніх районах. Реконструкцію доріг виконував з використанням шкідливих для здоров’я речовин (дьоготь Д-5 і Д-6, 2001-го чи 2002 р. заборонено до використання). На цих роботах пропрацював до 10 вересня 1997 року, мене звільнено у зв’язку зі скороченням чисельності апарату управління.

У травні 2011 року звернувся в Білогірське відділення ПФУ з приводу виходу на пенсію в 55 років. Мені сказали «Які пільги?» — і відправили працювати до 60 років.

У травні 2016-го, коли мені виповнилося 60, я знов з купою різних довідок подав документи для призначення пенсії, тепер уже за віком.

Мені призначили мінімальну пенсію (точніше, меншу за мінімальну) за віком, бо немає 35 років стажу. Сказали, що підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах нема. Тобто Пенсійний фонд просить якісь уточнювальні довідки. Що за довідки? Якого змісту? Де їх брати? І що робити з наказом №14 від 03.05.1988 року, якщо він не коректний?

В. І. Рудюк,
смт Білогір’я, Хмельницька обл.

Читайте також: Чи має права роботодавець змусити вас виходити на роботу під час карантину

Заступник директора департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України ЛЮБОВ БРИЧОК:

З 15.05.2016 Рудюк В. І., 14.05.1956 р.н., отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено за нормами Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (закон №1058-IV).

Пенсію заявника обчислено з урахуванням страхового стажу 33 роки 2 місяці 10 днів і заробітної плати, визначеної за період роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991 та за всі періоди страхового стажу з 01.09.2000 по 31.08.2015.

Пенсію нараховано у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 закону №1058-IV в редакції, чинній на час призначення пенсії заявнику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» встановлено: якщо щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) у чоловіків, які отримують пенсію, призначену відповідно до закону з урахуванням страхового стажу не менш як 35 років, не досягає 2000 гривень, надається доплата в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Оскільки страховий стаж Рудюка В. І. становить менш як 35 років, підстав для встановлення йому пенсії в розмірі 2000 гривень немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності законом №1058-IV, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, чинним раніше (до 01.01.2004).

Ст. 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах і на курсах підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, час навчання зокрема у вищих навчальних закладах підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, виданими на підставі архівних даних, що містять відомості про періоди навчання.

Згідно з п. 5 Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 №65, зміст навчання — це науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Згідно зі ст. 61 Закону України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту» (закон №1556-VII), здобувачем вищої освіти є студент — особа, зарахована до закладу вищої освіти з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.

Особі, яка успішно виконала відповідну освітню (наукову) програму і пройшла атестацію, видають документ про вищу освіту (науковий ступінь) (ст. 7 закону №1556-VII).

Оскільки після закінчення навчання на підготовчому денному відділенні вищого навчального закладу особі не надають диплом (посвідчення, свідоцтво) про здобутий ступінь вищої освіти, спеціальність за спеціалізацією (професійну кваліфікацію), а зазначений у дипломі про здобуття вищої освіти період навчання не включає час навчання на підготовчому денному відділенні, для зарахування до страхового стажу періоду навчання на підготовчому денному відділенні вищого навчального закладу підстав немає.

Підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до списків, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнювальних довідок, виданих підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (із змінами), для підтвердження спеціального трудового стажу приймають уточнюючі довідки підприємств або організацій (пункт 20 порядку №637).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди входить цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку. Необхідність надання довідки, що уточнює характер виконуваної роботи, зумовлена тим, що у трудовій книжці немає інформації про зайнятість протягом повного робочого дня у шкідливих умовах праці.

Я та мій майбутній чоловік планували весілля, однак змінились обставини. Підкажіть, будь ласка, як забрати заяву і кошти, сплачені за офіційну церемонію у відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

О. Краськова,
м. Харків

Начальник Дарницького районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ЮЛІЯ КОСТЮЧЕНКО:

Ст. 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб — сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст. 28 цього кодексу, для державної реєстрації шлюбу жінка та чоловік особисто подають заяву до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.

Якщо жінка та/або чоловік не можуть через поважну причину особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їхні представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Ст. 32 Сімейного кодексу України передбачено, що державна реєстрація шлюбу проводиться після закінчення місяця з дня подання нареченими заяви про державну реєстрацію шлюбу. У разі поважної причини і з дозволу керівника органу державної реєстрації актів цивільного стану державна реєстрація шлюбу проводиться до закінчення зазначеного строку.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо наречені не з’явилися для проведення державної реєстрації шлюбу і не повідомили про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність. Якщо наречені не можуть з’явитися з поважної причини для проведення державної реєстрації шлюбу у встановлений день, строк такої реєстрації переноситься за їхньою письмовою заявою на інший день. У такому разі строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання відповідної заяви.

За бажанням наречених відповідно до Порядку надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.12.2010, і Переліку платних послуг, які можуть надаватися відділами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1168 від 22.10.2010, відділи державної реєстрації актів цивільного стану надають послуги з організації та проведення індивідуальних обрядів державної реєстрації шлюбу з використанням різноманітних елементів урочистості.

Якщо кошти було сплачено за проведення індивідуального обряду державної реєстрації шлюбу з використанням різноманітних елементів урочистості у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, а послуги з організації та проведення обряду державної реєстрації шлюбу не надавали, повернення таких коштів проводиться згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України за №787 від 03.09.2013 (зі змінами).

Повернення коштів, зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюють органи Державної казначейської служби України з відповідного бюджетного рахунку, відкритого в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Особа повинна звернутися до відділу реєстрації актів цивільного стану із заявою про повернення коштів. Відділ на підставі заяви надає фізичній особі подання з обов’язковим обґрунтуванням необхідності повернення коштів. З відповідним поданням з копіями: паспорта, ідентифікаційного коду, квитанцією про оплату та зазначеними реквізитами рахунку, на який буде перераховано кошти, особа звертається до управління бухгалтерського обліку, фінансового та господарського забезпечення, де складає заяву на начальника управління про повернення коштів.

Повернення платежу в національній валюті здійснюють на рахунок одержувача коштів, відкритий у банку або органах Казначейства, вказаний у поданні або заяві платника. Повернення платежу фізичній особі, яка не має рахунку в банку, можна здійснювати шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв’язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Підкажіть, будь ласка, чи повинні сплачувати ЄСВ підприємці-пенсіонери?

Кудряшов М. А.,
Черкаська обл.

Адвокат, керуючий партнер АО «Ліга Права» БОГДАН ІЛЬЯШОВ:

Відпoвіднo дo ч. 4 ст. 4 Закoну України «Прo збір та облік єдиного внеску на загальнooбoв’язкoве державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI, особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згіднo із Закoнoм України «Прo загальнообов’язкoве державне пенсійне страхування», пенсіонер — це oсoба, яка відпoвіднo дo цьoгo закoну отримує пенсію, довічну пенсію, абo члени її сім’ї, які oтримують пенсію в разі смерті цієї oсoби у випадках, передбачених цим закoнoм.

Цим закoнoм передбачено такі види пенсійних виплат: пенсія за віком, пенсія у зв’язку із втратою годувальника та пенсія у зв’язку з інвалідністю внаслідoк загального захворювання (зокрема каліцтва, не пoв’язанoго з роботою, інвалідності з дитинства). Умoви призначення пенсії за вікoм визначено ст. 26 цьoгo закoну.

З огляду на вищезазначене фізичні особи-підприємці, які oтримують пенсію за вислугу років відпoвіднo дo Закoну України «Прo пенсійне забезпечення oсіб, звільнених з військoвoї служби, та деяких інших oсіб», не звільняються від сплати єдиного внеску.

Запитання можете надсилати на електронну адресу: expert@ukcc.com.ua

 

До списку новин