Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.
Xylella вважають одним із найнебезпечніших збудників хвороб рослин у всьому світі. Ліків від цього наразі немає.
Вона може уражати вишневі, мигдальні та сливові дерева, а також оливи.
У 2013 році цей штам виявили на оливкових деревах в італійському регіоні Апулія.
Збудника переносять комахи на кшталт пінниць.
Уражені хворобою рослини не можуть нормально поглинати воду і поживні речовини і з часом в'януть і гинуть.
Уражені рослини доводиться знищувати, щоб запобігти поширенню захворювання
В Італії наслідки розповсюдження хвороби були руйнівними - за оцінками, після виявлення бактерії у 2013 році врожаї знизились на 60% .
"Шкода, якої зазнають оливкові дерева, також спричинює знецінення землі та зменшує туристичну привабливість цього регіону", - каже доктор Марія Сапонарі з Інституту сталого захисту рослин в Італії.
Вона додає, що це також має серйозний вплив на місцеву економіку та робочі місця у сільському господарстві.
Після Італії бактерію Xylella знайшли також в Іспанії, Франції та Португалії.
Наразі боротьба з нею полягає у знищенні заражених дерев та намаганні зупинити рух рослинної сировини та комах, які поширюють хворобу.
Але яким буде фінансовий вплив інфекції, якщо ці заходи не спрацюють?
У новому дослідженні вчені змоделювали різні сценарії - зокрема найгірший, коли дерева перестануть рости і загинуть, а також варіант, коли садитимуть нові, стійкі до збудника сорти.
Прогнози розробили для Італії, Іспанії та Греції, на які припадає 95% виробництва оливкової олії в Європі.
Якщо інфекція пошириться і вб'є більшість дерев у Іспанії, втрати протягом наступних 50 років можуть сягнути 17 мільярдів євро.
Аналогічний сценарій в Італії коштуватиме понад п'ять мільярдів, тоді як у Греції збитки складуть менше двох мільярдів.
Якщо швидкість зараження сповільниться або почнуть висаджувати стійкі сорти, то втрати будуть нижчими.
Однак автори вважають, що за будь-якого сценарію це вплине на кінцевих споживачів.
"Ми очікуємо, що може бути дефіцит поставок, - каже керівник дослідження Кевін Шнайдер з Вагенінгенського університету в Нідерландах. - І якщо зростуть ціни, то споживачі опиняться у скрутному становищі".
Автори стверджують, що хоча їхній аналіз був зосереджений на економіці, потенційно існують також значні туристичні та культурні втрати, які не можна ігнорувати.
"Можна почути справді жахливі історії про інфіковані сади, які успадковували в родинах протягом поколінь", - каже Шнайдер.
"Це той самий сад, у якому колись працювали їхні бабусі й дідусі. Тож як можна співставити економічні цифри із втратою чогось подібного. Цінність культурної спадщини є набагато більшою, ніж ми можемо обчислити".
Зростає кількість наукових ініціатив, спрямованих на боротьбу з бактерією, зокрема використання глини, що відганяє комах, створення вегетативних бар'єрів та генетичний аналіз, що визначає, чому деякі рослини більш чутливі до інфекції, ніж інші.
Загалом дослідники вважають, що найефективніший шлях - виведення стійких до захворювання сортів дерев.
"Виведення стійких сортів є однією з найбільш перспективних і екологічних довгострокових стратегій, до розвитку якої європейська наукова спільнота докладає відповідних науково-дослідних зусиль", - каже Сапонарі.
Вона додає, що допомогти у боротьбі зі збудником може також і зменшення популяцій комах, які його переносять, і вчені працюють і в цьому напрямку.
Наразі є два сорти оливкового дерева, які мають певну стійкість до бактерії. Однак, на думку авторів дослідження, цього замало, і роботу над виведенням нових сортів необхідно суттєво активізувати.