загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

"Стала на ваги, а вони видали помилку"

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

— Ніколи не думала, що на пенсії життя буде таке цікаве і різноманітне. Тепер я подорожую, вивчаю англійську, експериментую із зачісками і кольором волосся, малюю і займаюся плаванням, — каже киянка 62-річна Віра Козирева. Нещодавно перемогла у конкурсі краси "Міс і містер бодіпозитив Юкрейн".

Раніше Віра Козирева жила в Дніпрі. Працювала в обл­енерго. У Києві — з червня 2018-го.

— Донька Олександра чотири роки наполягала, щоб я переїжджала до неї, — говорить Віра Козирева. — А я важко уявляла, як житиму без роботи. Мені навіть зарплату збільшили, щоб не звільнялася. Але послухала доньку. Після переїзду впала в депресію. Друзі залишилися в Дніпрі. Дзвонити й набридати не хотілося, бо всі на роботі. Дізналася про організацію для пенсіонерів "Життєлюб". Там знайшла спілкування з людьми свого віку. Для нас влаштовують екскурсії, вечірки, заняття з англійської, проводять майстер-класи. Почала за собою стежити. Зробила тату вій і брів. Ходжу на манікюр. З дітьми двічі з'їздила в Єгипет. Каталася на верблюдах, квадроциклі й джипі. З друзями відвідала Австрію і Францію. А раніше за кордоном ніколи не була.

Колеги казали: "Віро, ти ж на керівній посаді. Маєш робити зачіски, манікюр, макіяж, носити гарні сукні й підбори". Відмахувалася. Мовляв, це необов'язково, я ж працюю головою. Була вся в роботі. Косметика не цікавила. Носила зручний одяг — штани і кофти.

Читайте такожПодорожі, робота і спорт для літніх людей: живі приклади, які надихнуть кожного

Важила тоді 156 кілограмів. Стати на ваги боялася. Мала проблеми з тиском, спиною й ногами. Витратила купу грошей, а краще не стало. Лікар говорив: "А що ви хочете? У вас стерлися тазостегнові суглоби. Скоро треба буде міняти". Порадив уколи гіалуронової кислоти. Коли порахувала, скільки це коштуватиме, мене аж просвітило. Вдома вирішила зважитися. Мала ваги на 150 кілограмів. Стала, а вони видали помилку. Подумала: "Медики ж казали, що всі проблеми зі здоров'ям через вагу. Так рік проживу, а потім зляжу. Важку й жирну тушу навіть перевернути не зможуть". Вирішила взятися за себе. Почала вранці робити зарядку, ходити вздовж Дніпра. Вечорами займалася в дворі на тренажерах. Стала пити більше води й менше їсти. Відмовилася від жирного м'яса і від улюбленого сала з чорним хлібом із тмином. Менше вживала мучного. Раз на тиждень сиділа на кефірі або воді. Найважче було з ходьбою. Пройду метрів 100 і задихаюся. Але не кидала. Згодом до мене приєдналася подруга. Щодня проходили все більше і більше. На тренажерах казали собі: "Хто молодці? Ми молодці!" За пів року схудла на 30 кілограмів. Потім скинула ще 10.

Улітку клуб "Життєлюб" організував поїздку в табір шоу "Зважені і щасливі". Тренеру однієї з команд Іраклію Макацарії я пообіцяла схуднути ще на 20 кілограмів. Скинула половину. Через карантин це складно, але свого слова дотримаюся.

Віра Козирева має дві сторінки у фейсбуку. Другу завела після перемоги в конкурсі "Міс і містер бодіпозитив Юкрейн".

— Ідея взяти участь у конкурсі прийшла, як виклала у фейс­буку свої фотографії в нових сукнях, — розповідає Віра Козирева. — Посипалися компліменти. Одна жінка написала: "Да тебе впору в конкурсе участвовать!" Я загорілася. Натрапила на оголошення. Конкурс проводили для двох вікових категорій — від 10 до 40 років і від 40 до 65. Нас учили дефілювати й позувати. Одяг підбирали в магазині. Мені запропонували спортивні штани. Я сказала: "Все життя із них не вилажу. Хочу бути в сукні". Зробили стильні зачіски й макіяж. Влаштували в студії фотосесію. Дуже хвилювалася, думала: "Куди я лізу? З мене сміятимуться". Але потім сказала собі: "Це ж ­чудово, що хвилююся через конкурс краси, а не через хворобу, ­задуху чи високий тиск". ­Донька мене підтримала. Радила втягувати живіт, вирівнювати спину й усміхатися". Хвилювання зникло, як тільки вийшла на сцену. Відчувала себе років на 30 молодшою. Кожна учасниця мала коротко розповісти свою історію. Розказала, що моя мати померла, коли я вчилася у восьмому класі. З дитинства важко працювала. Закінчила технікум. Коли пішла на роботу, поступила на вечірнє відділення інституту. З чоловіком не склалося, сама ставила на ноги дитину. Весь час була зайнята домашніми клопотами, часу на себе не лишалося. Лише у 60 років змінила життя. Тепер воно заграло іншими барвами. Мені присудили перше місце.

Після цього на сторінці у фейсбуку набралася максимальна кількість друзів. Мусила завести ще одну. Там назвалася "Вера Счастливая". Виставляю фото, відео, ділюся рецептами страв. Маю три тисячі підписників. Люди дякують за розповіді, поради й хороший настрій.

Джерело:
До списку новин