В редакції друкованих і електронних видань ВАП відбулося засідання за участю економістів, інженерів, фахівців-екологів, учених, журналістів. Тема зібрання: «Як захистити людину і природу від… людини?». Відкриваючи засідання, головний редактор Олег Кравченко поінформував присутніх про те, що недавно на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України був оприлюднений проект Закону "Про особливості державного регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії", зі змістом якого всі запрошені були ознайомлені заздалегідь.

В історії людства цивілізації гинули від природних катаклізмів, від падіння на Землю величезних астероїдів. Нинішня цивілізація може знищити сама себе. Вплив людської діяльності на навколишнє середовище дедалі більше спричиняє забруднення атмосфери, що загрожує згубними кліматичними змінами. Від нерозумного використання хімічних речовин забруднюються води річок та озер, звідки здійснюється водопостачання міст і сіл. А всім же відомо, що повітря і вода – це те, без чого неможливе життя!

В Україні щороку виробляється майже 200 000 тонн пральних порошків та інших синтетичних миючих засобів, які містять сполуки фосфору – фосфати. Останнім часом екологи, медичні працівники, громадські організації не раз порушували питання щодо заборони використання фосфатів при виготовленні виробів побутової хімії. Адже пральні порошки і пасти, рідке мило, інші товари з вмістом фосфатів негативно впливають на шкіру, сприяють розвитку алергії та небезпечних інфекцій, вражають нирки і, на переконання лікарів, отруюють увесь організм людини.

Фосфати потрапляють у каналізацію, а оскільки очисні споруди не дають змоги ефективно очищати стоки (навіть відомо, що сполуки фосфору знищують корисну мікрофлору очисних систем), то води звідти потрапляють у ріки, водосховища, а звідти – до наших квартир, і люди змушені пити неякісну воду.

Ми не раз бачили, як «цвіте вода» в Дніпрі, Десні, в водосховищах гідроелектростанцій. Таке цвітіння має наукову назву – евтрофікація. Розбалансована евтрофікація може призводити до вибухового розвитку одноклітинних водоростей, дефіциту кисню та, як наслідок, загибелі вищої рослинності, риб та іншої фауни. Все це спричиняється скиданням у водойми стоків, що містять фосфати.

Зважаючи на загрози, які несе застосування речовин з вмістом сполук фосфору, такі країни, як Італія, Німеччина, Австрія, Нідерланди, Норвегія, США, Канада, добровільно відмовилися від використання миючих засобів на основі фосфатів; а у Франції, Іспанії, Великобританії, Латвії їх вміст обмежено. Загалом же Європарламент прийняв постанову, згідно з якою  до 30 червня цього року заборонено надходження на ринок пральних порошків, вміст фосфору в яких дорівнює чи більше 0,5 грама в рекомендованій для прання кількості порошку.

В урядовому законопроекті, про який згадувалося вище, передбачено: «Забороняється виробництво, імпорт та реалізація на ринку на митній території України синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, у складі яких масова частка фосфатів у перерахунку на Р2О5 (загальний фосфор) становить більш як:

17 відсотків — з 1 січня 2014 року;

10 відсотків — з 1 січня 2016 року;

5 відсотків — з 1 січня 2019 року;

0,7 відсотка — з 1 січня 2021 року».

Можна зрозуміти, що миттєво перебудувати виробництво на нові технології неможливо. Але ж мова йде про серйозні загрози здоров’ю людей, про неухильне погіршення стану навколишнього середовища, про загублені флору і фауну на величезній території! Чи не дуже зволікають у нас із реформуванням у цій галузі? Чи не потурає влада окремим «хімічним магнатам», щоб, не дай Боже, не зіпсувати їм настрій у зв’язку з тимчасовим гальмуванням одержання надприбутків? Чому збільшення віку виходу на пенсію можна розпочати негайно, а перехід на випуск нової продукції затягувати на вісім років?

Той, хто вміє аналітично мислити, відповідь на ці питання може знайти в статті 3 даного законопроекту (цитуємо): «Державне регулювання у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії здійснюється з метою:

реалізації державної політики у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії;

створення умов для переходу до виробництва синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії без наявності фосфатів;

збереження здоров’я людини і охорони навколишнього природного середовища;

здійснення державного контролю за виробництвом, реалізацією та ввезенням на митну територію України синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії;

загальнодоступності інформації про потенційні ризики, пов’язані з використанням синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії».

Отже, говорячи про мету державного регулювання в даній сфері, автори проекту на перше місце ставлять реалізацію державної політики, на друге – створення умов для тих, кому належить виробництво шкідливих для здоров’я миючих засобів. І лише на третє місце – збереження здоров’я людини і охорону навколишнього природного середовища!

Ось у цьому й криється головна проблема нашого суспільства: інтереси людини, її здоров’я, якість її життя не стали найвищим пріоритетом держави! Це тільки в Конституції говориться, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». А насправді, в повсякденній реальності це, на жаль, не так. Не дбаючи насамперед про людей, автори проекту ризикують здоров’ям мільйонів, аби лише «не потурбувати» багатих власників підприємств побутової хімії.

Підсумовуючи численні аспекти гострої проблеми, учасники зібрання були одностайними в необхідності активно будити громадську думку, добиватися того, щоб суспільна свідомість настільки дозріла, щоб чиновники, причетні до законодавчих ініціатив, переглянули дуже «лагідні» до виробників терміни переходу на випуск нових, безпечних для споживачів миючих засобів. Уже давно на часі прийняття закону про те, що прісні води в Україні – це стратегічний ресурс держави. В цьому законі не має бути місця для компромісних понять типу: «зменшити рівень забруднення фосфатами, іншими шкідливими стоками». Народ має пити чисту воду, дихати чистим повітрям, харчуватися чистими продуктами.