загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Після медичної реформи багато онкохворих залишилося без морфіну

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

До редакції "Голосу України" зателефонувала пенсіонерка Світлана Миколаївна із проханням допомогти забезпечити її подругу... трамадолом.

І розповіла історію хвороби своєї знайомої, яку ми хочемо, щоб почули у вітчизняному МОЗ. Розповідь Світлана Миколаївна розпочала словами: "Моїй подрузі 60 років, але вона ще жива...".

...Людмила Омелянівна мешкає в Бучі Київської області одна. В неї саркома четвертої стадії (рак кістки). Ось уже півроку жінка не піднімається з ліжка. Може лежати вона тільки на животі, зазнаючи жахливого болю.

Родичі подбала про її побут, найняли доглядальницю. До Людмили Омелянівні приходить соціальний працівник. До 1 січня цього року регулярно приїжджала "швидка" — робила знеболювальні уколи.

А перед Новим роком пенсіонерку відвідала дільничний терапевт і повідомила, що у зв’язку з реформою "Швидкої допомоги" її переводять "на уколи" до поліклініки. Мовляв, "швидка" вже не приїжджатиме колоти морфін. А поліклініка поки що не готова виконувати ці функції.

Людмилі Омелянівні запропонували лягти до лікарні, де в умовах стаціонару їй зможуть робити знеболювальні "наркотичні" ін’єкції. Але пацієнтка відмовилася, побоюючись транспортування. Її кістки настільки крихкі, що хвора не може навіть повернутися в ліжку.

"Замість морфіну їй спочатку давали трамадол, — згадує Світлана Миколаївна. — Потім він закінчився. Я телефонувала й у поліклініку, й онкологічній медсестрі. Ніхто не відмовляє, але просять зважити на їхнє становище. Мовляв, медикаментів немає. От і бігають з порожніми руками. Давали Людмилі Омелянівні налбулфін і баралгітас, але це дуже слабкі препарати — не допомагають. Вона лежить і виє від болю. Допоможіть хоч хто-небудь!"

Ось конкретний приклад непродуманості й антигуманності реформ у медицині. Від таких нововведень, здійснених чи то для галочки, чи то для економії бюджету, в прямому сенсі страждають люди. Цієї ситуації могло б і не бути, якби реорганізацію провели вчасно, підготували всі підзаконні акти, грамотно підійшли до створення структури, що виконує функції "швидкої", від яких вона за новим законом звільняється. Хто відповість за нелюдські страждання онкохворої самотньої пенсіонерки? У цивілізованих країнах цією справою вже займався б суд.

Післа публікації матеріалу про проблему цієї людини змінилося мало. За словами співбесідниці, за місяць морфін так і не з’явився. Людмилі Омелянівні привозять додому трамадол в ампулах (вона робить ін’єкції сама) і дають ще цей препарат у таблетках.

«Я зверталася до головлікаря бучанської поліклініки, щоб він роз’яснив ситуацію зі знеболювальними й виправив її. Запитувала: чому досі в невідкладної допомоги немає потрібної ліцензії на використання нарковмісних препаратів. Зі мною розмовляли на підвищених тонах, цікавилися, хто я така й де працюю, але зрозумілої відповіді, доки страждатиме від болю моя подруга, так і не дали», — розповідає Світлана Миколаївна.

Редакція відправила офіційний запит з цього конкретного випадку до МОЗ і Київської обласної державної адміністрації.

«Потрібно йти в медзаклад за місцем проживання й вимагати, щоб це (ін’єкції. — Авт.) робили. Вони зобов’язані забезпечити. За це відповідає головний лікар цієї установи, — коментує Костянтин Надутий, начальникові управління первинної медичної допомоги Департаменту лікувально-профілактичної допомоги МОЗ України.

Що ж стосується конкретної історії онкохворої з Бучі, то наш співрозмовник припустив: «Якщо там місцева влада не профінансувала створення спеціальної кімнати для зберігання знеболювальних препаратів, то відповідальність несе ще й місцева влада. Звичайно, якщо головлікареві грошей на ці цілі не виділили, то він нічого не зробить. І тоді він не винуватий. Уже є постанова Кабміну й буде дозволено мати тривалий запас (на 10 днів) наркотичних знеболювальних удома.

Мова, мабуть, іде про проект постанови КМ "Про затвердження порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання й знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прокурсорів в установах охорони здоров’я", котрий погоджений з усіма зацікавленими відомствами й перебуває на розгляді уряду.

За повідомленням прес-служби МОЗ України, для розширення мережі відпуску знеболювальних відомство зареєструвало таблетовану форму препарату морфін. Найближчим часом його включать до Державного реєстру лікарських засобів.

А поки не набула чинності вищезгадана постанова Кабміну, МОЗ рекомендує для отримання пацієнтами знеболювальних удома звернутися до сімейного лікаря. Він через процедуру оформлення стаціонару вдома зробить необхідні призначення препаратів цієї групи й роз’яснить, як їх використовувати.

На запит "Голосу України" ГУ охорони здоров’я КОДА відповіло, що на даний момент "хвора отримує всі необхідні ліки, в тому числі й препарат "Трамадол".

На жаль, офіційної відповіді про ситуацію з ліцензією, що дає змогу використовувати наркомісткі препарати медзакладу, котрий обслуговує пенсіонерку, редакція так і не отримала. Як і Людмила Омелянівна ін’єкцій морфіну... Питання залишається відкритим.

До списку новин