Паперові гроші вперше з’явилися на Сході, в європейських країнах вони ввійшли в обіг лише у XVII столітті. Папірцями було значно зручніше розраховуватись - не доводилось носити з собою важкі гаманці з металевими монетами. Але ніхто тоді не замислювався наскільки небезпечними вони можуть бути. Звідки їм було знати, що паперові гроші - розсадник мікробів.
На наших долонях «мешкає» величезна кількість мікроорганізмів, приблизно 800 мільйонів. І цей список постійно доповнюється та змінюється: на вулиці, у транспорті тощо. Усе, чого ми торкаємося, може стати потенційно небезпечним. І гроші в цьому списку одні з перших.
За добу одна паперова купюра змінює свого власника в середньому до п‘яти разів. ЇЇ передають з рук у руки, зберігають у касах, роняють на брудну підлогу. Так на купюрі утворюється шар бруду – ідеальне середовище для проживання і розмноження різних мікроорганізмів (до речі, чим купюра більшого номіналу, тим вона чистіша — з нею має справу менша кількість власників).
Самі того не усвідомлюючи, ми «підхоплюємо» віруси, спори плісняви, різноманітні бактерії. Найпоширенішим i найневиннішим «грошовим мікроорганізмом» — є гнильний мікроб протей, який може викликати отруєння. На банкнотах можуть знаходитися (особливо в теплу пору року) збудники дизентерії, черевного тифу, сальмонельозу, гепатиту, патогенні стафілококи та стрептококи, яйця гельмінтів. На багатьох з них селяться спори грибів, наприклад кандиди, що викликають не тільки захворювання шкіри i слизових, а й внутрішні хвороби. Найнеприємнішим є те, що безліч хвороб, які викликаються грибами плісняви, погано вивчені, тому лікарі часто не можуть призначити ефективне лікування .
Учені вважають, що теоретично для зараження достатньо потримати в руках паперову купюру, а потім немитими руками почати їсти. Іноді буває достатньо просто доторкнутися рукою до обличчя та губ. Люди з ослабленою імунною системою можуть інфікуватися i через ушкоджені шкірні покриви та слизові.
Найбільш небезпечні "грошові мікроорганізми" для людей з ослабленим імунітетом, похилого віку та дітей, а також для тих, хто постійно контактує з грошима, - касирів, продавців, працівників обмінних пунктів, офіціантів, бухгалтерів.
Як же убезпечити себе від інфікування? Лікарі вважають, що головне дотримуватися правил особистої гігієни. Якщо ви тримали гроші, обов'язково ретельно вимийте руки з милом. Мікроби, що легко передаються через банкноти, можуть проникати в організм через невеликі ушкодження шкіри, тому звертайте увагу на стан своїх рук. Касирам, наприклад, рекомендується працювати в рукавичках.
В Україні процедура знезараження грошей поки не проводиться, хоча в деяких країнах - це вже цілком звичайна процедура. Ефективними способами є обробляння купюри озоном, ультрафіолетом або нагрівання до певної температури (таким способом у Японії знезаражують купюри у банкоматах – шляхом обробки їх до 200°С. Це дозволяє знищити більшість мікроорганізмів, не пошкодивши грошові знаки). Американські вчені пропонують просочувати папір, на якому друкують гроші, спеціальними антисептичними речовинами, які знищуватимуть бактерії, що потрапляють на поверхню банкнот. А Уряд Індії вирішив найближчим часом перейняти досвід таких країн, як Австралія і Нова Зеландія, в яких гроші з пластмаси успішно витісняють звичайні паперові.
Як більш безпечну альтернативу паперовим грошам дослідники пропонують використовувати кредитні й дебетові картки.
До теми
Спеціалісти дослідили, що найбруднішими грошима у світі є індійські рупії та американські долари. На думку вчених, рівень забрудненості доларів обумовлений географією вжитку – подорожуючи світом, ці банкноти збирають інфекцію з найвіддаленіших куточків світу. Сенсаційним став звіт американських дослідників, які заявили, що більшість американських банкнот забруднені кокаїном. Торговці наркотиками і любителі білого порошку пускають використані купюри в обіг, і присипані кокаїновим пилом банкноти поширюються різними країнами.
Серед європейських країн найбільш забруднені гроші мають Данія та Швеція. Останнім часом у Данії, при виготовленні банкнот, почали використовувати особливе покриття, яке забезпечує гігієнічний захист від мікроорганізмів.
Дана Суліменко,
спеціальний кореспондент ВАП