Як відомо, нині Україна поступово інтегрується в Європейське співтовариство. Одним з важливих факторів такого зближення є створення у суспільстві демократичних та довірливих відносин між виробниками продукції (послуг) і споживачами.
Проте, кожен день ми відчуваємо на собі, що придбати якісну продукцію чи отримати дійсно якісну послугу, дуже непросто. Дедалі більше покупців та суб’єктів господарювання запитують, що і чийого виробництва можна купувативати без ризику для життя і здоров’я? Це питання турбує як людей із скромним достатком, так і тих, хто готовий оплатити найдорожчий товар та послуги, за умови, що вони варті витрачених грошей. Однак сьогодні навіть найвища ціна цього не гарантує. Як наслідок, покупці не лише назавжди втрачають довіру до конкретного виробника, а й з пересторогою ставляться до всіх вітчизняних товарів. Тож у результаті чимало навіть добросовісних суб’єктів господарювання зазнають серйозних збитків. Як же змінити ситуацію й повернути довіру потенційних клієнтів?
На щастя, дедалі більше споживачів стають юридично грамотними та обізнаними в питаннях споживчого права, вони цікавляться якістю супровідних документів на продукцію. Зокрема, чи має вона сертифікати або декларації про відповідність. Який орган з оцінки відповідності чи орган сертифікації їх видав чи зареєстрував, яка у нього репутація? Наприклад, кожен поважний бізнесмен чи просто обізнаний підприємець обійде десятою дорогою орган з оцінки відповідності, дізнавшись, що він видає сертифікат разом з протоколом випробувань через пів дня після замовлення. Провести за цей час випробування за всіма показниками, передбаченими нормативними документами, фізично не можливо. Наприклад, випробування продукції за мікробіологічними показниками триває в середньому 5 днів, саме стільки часу необхідно, щоб зробити бактеріологічний посів. А щоб виявити наявність таких патогенних мікроорганізмів, як лістерія та сальмонелла, взагалі необхідно понад 10 днів. Для того, щоб перевірити пластик, який використовують у світильниках, на витривалість до різних теплових режимів, знадобиться не менше тижня, адже він починає деформуватися не відразу. А якщо є необхідність об’єктивно випробувати електричну лампочку на тривалість горіння, необхідно спостерігати за нею понад 40 діб поспіль.
Державне підприємство «Полтавастандартметрологія» проводить повний комплекс необхідних випробувань продукції, яка сертифікується та здійснює технічний нагляд за її виробництвом, якщо мова йде про сертифікацію серії продукції. Впізнати товар, сертифікований ДП «Полтавастандартметрологія» можна за позначкою трилисника з номером 035.
Згідно з чинним законодавством оцінка відповідності продукції чи послуг може відбуватися шляхом їх сертифікації (обов’язкової або добровільної) або декларування на відповідність вимогам технічних регламентів.
Зокрема, вся продукція, яка підпадає під дію чинних в Україні технічних регламентів, підлягає обов’язковому декларуванню з боку виробника, який повністю бере на себе відповідальність за її якість та безпечність. Контролювати достовірність даних, наведених у декларації, мають право митні органи (при митному оформленні продукції) та державний ринковий нагляд (на споживчому ринку).
Як показала практика, більшості суб’єктів господарювання проблематично самотужки скласти декларацію правильно, з урахуванням вимог технічних регламентів. Їм бракує необхідних знань та досвіду. Зробити це грамотно, швидко і без зусиль можна тільки завітавши до державного підприємства «Полтавастандартметрологія», яке має кваліфікованих фахівців у цій справі.
Якщо технічних регламентів на продукцію ще не розроблено, але вона входить до Переліку продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, сертифікати відповідності на продукцію чи послуги повинні бути обов’язково.
Разом з тим, досвід високорозвинених країн світу і навіть наших сусідів із близького зарубіжжя, зокрема, Росії та Білорусі, свідчить про те, що з кожним роком дедалі популярнішою стає добровільна сертифікація, коли підприємство з власної ініціативи випробовує свою продукцію за тими чи іншими показниками й отримує сертифікат, який підтверджує дані, які виробник декларує на споживчому маркуванні.
Наприклад, нині на маркуванні багатьох видів продукції можна побачити різноманітні написи на зразок «без холестерину», «тільки натуральна сировина», «без барвників та консервантів», «тільки з молочних жирів», «енергоефективно», «100% котон» та багато інших. Та перш ніж довіряти їм, поцікавтеся, чи має продукція сертифікат відповідності? Тільки якщо це дійсно так - вона варта Вашої уваги! У випадках, коли напис не підтверджений результатами відповідних досліджень, проведених незалежною організацією, та відповідними сертифікатами, він викликає величезні сумніви, адже «вірити на слово» в наш час – справа невдячна.
В країнах Європи, реалізовувати харчові продукти через ринкову мережу без підтвердження їхньої безпечності відповідними документами, виданими або визнаними в межах ЄС, - неможливо. На території Євросоюзу працюють 84 органи з сертифікації харчових продуктів, висновки яких вселяють довіру населенню щодо їх якості та безпечності.
Крім того, сертифікація з успіхом діє і в країнах, що розвиваються. Наприклад, в Індії лише обов’язковій сертифікації підлягають 109 видів харчової продукції. Приблизно таким же списком може похвалитися Аргентина та Бразилія. Жорсткий контроль за імпортованими харчовими продуктами встановлено у США, Канаді, Австралії та Японії. І це природньо, адже без проведення належного контролю не лише за безпечністю, а й за якістю продукції, створяться умови для ввезення контрафактного товару за демпінговими цінами, в результаті добросовісні товаровиробники не зможуть конкурувати на споживчому ринку з такою продукцією.
Тому той, хто говорить, ніби в Європі чи світі не існує сертифікації, насправді лукавить: там діють куди більш жорсткі механізми, просто вони подекуди інакше називаються. До того ж, серед європейських виробників немає жодного, хто б не користувався стандартами, такі сміливці просто не мають перспектив.
Ще декілька аргументів на користь того, чому виробник повинен подбати про добровільну сертифікацію? Справа в тому, що відповідно до законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпеку нехарчової продукції», «Про відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок дефекту в продукції» держава поклала всю відповідальність саме на виробників і постачальників. Хоча вони можуть і не здогадуватися про всі вимоги, передбачені чинним законодавством. А якщо й знають їх, то не мають ніякої впевненості в тому, що їхня продукція дійсно відповідає усім вимогам нормативних документів, адже провести її випробування за всіма необхідними показниками, власній лабораторії підприємства, якщо така в нього взагалі є, не під силу. Наприклад, один лише рідинний хроматограф, яким користується випробувальний центр ДП «Полтавастандартметрологія», коштує близько 800 тисяч гривень…
Для того, щоб отримати об’єктивне, обгрунтоване документальне підтвердження якості тієї чи іншої продукції чи послуги, необхідно звернутися до незалежного, технічно компетентного, уповноваженого на це органу, що проведе необхідні процедури оцінки відповідності й підтвердить (або не підтвердить) відповідність продукції (послуг) встановленим вимогам. А споживачі та торгівельні партнери, переконавшись, що продукція чи послуга з успіхом пройшла процедуру сертифікації, зможуть зробити свій усвідомлений вибір на користь того, хто орієнтується на високу якість та максимальне задоволення потреб своїх клієнтів.
Жанна Кущенко
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
