загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Стареча мудрість: Чи взагалі така існує?

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

З віком, власне кажучи, зростають шанси набути мудрості. До цього поняття також входить спроможність виносити виважені судження

«Шістдесят років і зовсім ще не мудрий», - співав у сімдесятих роках великий актор Керд Юргенс. Також відомий американський письменник Ернест Хемінгуей був переконаний: «Старечої мудрості не існує. Коли людина старіє, то не стає мудрішою, але лишень обережнішою». На щастя, ці висновки не узагальнюючі. На думку науковців існують підстави вважати, що з віком ми можемо ставати мудрішими. Коли йдеться, скажімо, про соціальні конфлікти, то старші люди, згідно з новим дослідженням, виносять більш виважені судження ніж молоді. Ця здібність вважається, впевнені  дослідники, важливою ознакою мудрості.

Літні люди приймають стриманіші рішення

Психологи університету Мічіган попросили піддослідних людей різного віку критично розглянути, на основі фіктивних газетних статей, сучасні конфліктні теми, зайняти певну особистісну позицію та дати оцінку подальшому розвитку конфлікту. Тема для прикладу: «На скільки сильно групи емігрантів повинні  адаптуватися до традицій нової батьківщини?». Або: «Наскільки може або мусить країна звільнитися від традицій для того, щоб підштовхнути вперед економічний розвиток?».

Керівник дослідження Ігор Гросман і його колеги визначили, що молоді учасники досить швидко приймали узагальнене рішення. Старші ж учасники схилялися до того, щоб розглянути проблему з різних перспектив і оцінити обумовлюючі обставини, які призвели до цієї проблеми. Крім того, літні люди приймали до уваги у своїх прогнозах неспроможність передбачити майбутній розвиток і припускали, що не володіють достатніми знаннями, щоб побудувати обґрунтоване судження стосовно конфлікту.

Стародавня мудрість: «Я знаю, що я нічого не знаю» - так звучить крилатий вислів, який приписується грецькому філософу Сократу. Його учень Платон визнавав у свідомому незнанні першу необхідну умову для мудрості, тому що завдяки цьому розвінчується уявне знання.

Досвідчені у вирішенні проблем

Для розвитку мудрості літній вік є очевидною перевагою: у будь-якому випадку при тестуванні на мудрість в університеті Мічігану учасники віком старше шістдесяти досягнули значно кращих результатів, ніж вікова група до 45 років, незалежно від культурного рівня і соціально-економічного підґрунтя. Інші когнітивні здібності з роками, щоправда, знижуються, як підтвердило дослідження Гросмана. Погіршуються швидкість опрацювання інформації та пам'ять. У завданнях для так званого «гнучкого інтелекту», який включає в себе такі функції, як абстрактне мислення, навчання і розпізнавання образів, старші учасники також зазнали поразки у порівнянні з молодшими. Також літні люди легше відволікались.

«Народна психологія однак має рацію: старші люди мають кращі навички для вирішення конфліктів та проблем, - узагальнив Гросман. - Більшість досліджень раніше довели багато мінусів старіння. Наше дослідження належить до перших, які показують, що певні розумові процеси в старості покращуються».

Також в Німеччині вчені вже довгий час досліджують старечу мудрість і пробують розкласти її  на окремі вимірювані елементи. На початку 90-их у інституті розвитку потенціалу імені Макса Планка в Берліні соціальним психологом професор Паулем Балтес (нині померлим) було затверджено поняття «психологія мудрості». Професор емпірично доводив, що з віком можуть збільшуватися знання, тісно пов'язані з мудрістю. Модель поняття «мудрість», за Балтесом, складається з «багатого знання фактів про основоположні питання життя, про широке стратегічне знання, про застосування цих знань». Крім цього, істотною прикметою  мудрості є  хороша компетентність в розв'язанні важких життєвих проблем. «Ідеться про те, щоб розпізнати проблему у всій її багатогранності та подумки включити до неї зміни, які відбуваються в процесі життя, і прийняти конструктивне рішення», - стверджує доктор Уте Кунцман, яка досліджує цю тему в Лейпцигу. Наступною важливою ознакою мудрості психолог називає розвиток «терпимості до цінностей інших»: «Вони враховують, даючи оцінку та приймаючи рішення стосовно певних обставин, що люди у своїх вчинках послуговуються різними цінностями».

Мудрі приклади від Ганді до Конфуція

Кого можна назвати мудрим? При опитуванні американських студентів створили наступний список: на першому місці стоїть Ганді, за ним слідує Конфуцій, Ісус Христос, Мартін Лютер Кінг. До 15 наймудріших людей світу студенти обрали також матір Терезу, Далай Ламу та британську королеву. І що, власне, є таємницею їхньої мудрості? Чи це всеосяжні знання, чи здоровий глузд, чи це інтуїція або багатогранний досвід, яскраво виражена чуйність, впевнена зваженість чи розумне передбачення? Імовірно, в цьому є трішки усього -  суміш цих складових і визначає мудрість. Філософ Ганс Занер розглядає старечу мудрість як «суму прожитих років». Так само про це говорить народна мудрість. Мудрими можуть бути лише ті, у кого за плечима є певний вік; у випадку з надто молодими для мудрості людьми кажуть: «розумний не по роках».

До поняття «мудрість» належить також, згідно з думкою професора Пауля Балтеса, здібність креативно ладнати з негативними моментами старості. Берлінський експерт говорить, в даному контексті, про так звану «ВОК-Концепцію», яку він пояснює на прикладі всесвітньовідомого піаніста Артура Рубінштейна, який ще у 80 років давав захоплюючі концерти. В одному з інтервю віртуоз розкрив стратегію свого успіху: Він грав лише невелику кількість творів, тому не мусив так вже й багато запам'ятовувати (тому літера «В» в назві концепції означає вибірковість). Він часто практикував ці невеликі твори (тому «О» означає оптимізацію). І він грав перед швидкими пасажами підкреслено повільно для того, щоб повільні пасажі здавалися більш значущими, а наступні за ними швидкі пасажі -  ще швидшими (літера «К» означає компенсацію). Зрештою Рубінштейн довів своє виражене почуття самоіронії: «Чому я в 80 ще щоденно тренуюсь на фортепіано? Це тому, що я маю  враження, що я досі роблю успіхи...»

Переклад з німецької.Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.

 

До списку новин