загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Як пенсіонер фармацевтом став

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Лікарські препарати Едуарда Алдобаєва, що знижують рівень цукру в крові, визнали в країнах Європи. Але їх так і не вдалося зареєструвати на Батьківщині

Біда до мешканця Нікополя Едуарда Алдобаєва підкралася зненацька, коли його вік наблизився до позначки «70». Впавши з драбини, він серйозно травмував обидві ноги. Спершу це стало для Едуарда Аркадійо­вича нечуваною трагедією, бо завжди жив енергійним, активним життям і є завдяки цьому у своєму Нікополі людиною доволі відомою. Але потім у тій біді знайшов для себе... позитив. У тому розумінні, що завдяки своїй прикутості до ліжка зміг зосередитися на тому, до чого фактично йшов упродовж не одного десятка років. Це гомеопатія, якою, каже, почав займатися ще з кінця 80–х. Тобто став цікавитися лікуванням людей за допомогою найменш шкідливих для здоров’я препаратів, шукати альтернативу традиційному лікуванню.

«Гомеопатія нині незаслужено не розвивається»

«Гомеопатія була незаслужено забута і нині незаслужено не розвивається, — розповідає Едуард Аркадійович. — Тому що на хімічних медичних препаратах роблять багатомільярдний бізнес. І наука теж зацікавлена саме в хімії. Бо це дуже просто: випив ліки — ой, спасибі, лікарю. Та й усе...»

Як пригадує Алдобаєв, життя його ніколи не ніжило. Отож і зі здоров’ям мав проблеми, вважай, відколи себе пам’ятає. То голова болить. Вип’єш пігулку — перестала. То тиск підніметься... Знову ж його збиваєш за допомогою таблеток. А годин через 20 тиск знову скаче... «Один мій приятель щодо цього мудро сказав: «Якщо в автомобілі загорілася лампочка, бо немає мастила, то ти ж не лампочку міняєш, а мастило». Так і в людському організмі — необхідно шукати першопричину збою», — розмірковує Алдобаєв.

Близько чотирьох років тому в Едуарда Аркадійовича, пригадує він, піднявся рівень холестерину. Став пити німецький лікарський препарат. Як стверджували медики, найкращий у своєму роді. А потім констатували, що ця речовина не просто шкодить печінці, а буквально її розриває. До того ж і холестерин як тримався на критичній позначці, так і залишився.

Отож прикутий унаслідок травми до ліжка Алдобаєв, у якого тепер з’явилося безліч вільного часу, винайшов формулу лікувального засобу від чуми XXI століття — цукрового діабету. «Але тільки не називайте мої препарати ліками від діабету, — наголошує Едуард Аркадійович. — Бо засобів від цієї хвороби не існує в усьо­му світі — ця недуга лікуванню не піддається. Можна тільки більш–менш скоригувати глюкозу крові. Проте я ні в якому разі не агітую проти інсуліну. Навіть більше скажу: якби інсулін не винайшли, для хворих на діабет це означало б стовідсоткову смерть. З іншого боку, інсуліни бувають різні — і якісні, і не зовсім, і дорогі, і дешеві...».

У пошуках істини Едуард Аркадійович навіть зателефонував до лабораторії у Швейцарії, де виробляють найкращий у світі інсулін. І був неабияк збентежений, дізнавшись, що цей препарат має в своєму складі до п’яти консервантів. Отож виклав швейцарцям свою стурбованість: мовляв, ви ж людей труїте. Але його заспокоїли — ці дози настільки маленькі, що будь–яка шкода для організму виключається.

«Пишіть хоч Путіну»

Свої ж власні гомеопатичні препарати пенсіонер випробував спочатку на собі, потім — запропонував поприймати своїм рідним та знайомим. Це дозволило пересвідчитися в їхніх чудодійних властивостях — «Холвакор» значно зменшує прояви метаболічного синдрому і нормалізує підвищений артеріальний тиск, регулює ліпідний обмін, а «Глюкостаб» за короткий час нормалізував цукор у крові. При цьому, наголошує винахідник, його препарати цілком безпечні, тому що зроблені на основі глюкози й екстрактів собачої кропиви («пустирника») та чорниці, мають м’яку дію. Зрештою, нікополець став докладати зусиль, щоб зареєструвати свій препарат в Україні. Написав листа Юлії Тимошенко, тоді Прем’єр–міністру, мовляв, будь ласка, призначте перевірку, адже препарати можуть допомогти стільком людям!

А через декілька днів зателефонували з Міністерства охорони здоров’я з недвозначною порадою: «Едуарде Аркадійовичу, пишіть хоч Путіну... Ви думаєте, інсулінові королі, які вклали мільярди, вас пропустять?».

Та навіть після цього Алдобаєв намагався стукати в усі двері. Як зізнається, більше ста тисяч гривень на ці удари об глуху стіну витратив. Зрештою, достукався, але аж у Болгарії. Там два його препарати зареєстрували буквально за тиждень — за 700 євро всього–на–всього. Нині торговельна марка «Доктор Алдобаєв» зареєстрована вже у 28 країнах. Але тільки торговельна марка... В Україні препарати Едуарда Аркадійовича не зареєстровано дотепер. Тому винахідник ліків із Нікополя планує зареєструвати свої ліки як біологічно активні добавки (БАДи), що не суперечитиме законодавству, зате допомагатиме хворим.

Сергій ДОВГАЛЬ

До списку новин