Молоді люди, які більш товариські або емоційно стійкі, згідно з новим дослідженням проведеним під керівництвом університету Саутамптона, зазвичай щасливіші у старшому віці, ніж їхні замкнуті колеги.
Доктор Катаріна Гейл з Медичної дослідницького ради епідеміологічного блоку університету Саутгемптона співпрацювала з командою вчених Единбурзького університету та Університетського коледжу Лондона для того, щоб вивчити впливи неврозів та екстраверсії у віці від 16 до 26 років на психічне самопочуття та задоволення від життя у віці від 60 років до 64. Вони також досліджували посередницьку роль психологічного та фізичного здоров'я.
Дослідження, опубліковане в "Журнал дослідження особистості", з'ясували, що риси характеру у ранній зрілості мають тривалий вплив на здоров'я у подальшому житті.
Д-р Гейл, доцент епідеміології в університеті, коментує: «Проводилося мало досліджень, які вивчали довгостроковий вплив особистісних рис в юності на щастя та задоволеність життям у старшому віці. Ми виявили, що екстраверсія в юності має прямий, позитивний вплив на самопочуття та задоволення життям у майбутньому. Невроз та інтровертність має негативний вплив значною мірою тому, що це має тенденцію робити людей більш вразливими через відчуття тривоги і депресії та надмірне занепокоєння проблемами з фізичним здоров'ям».
Команда науковців використовувала дані, зібрані в рамках національного обстеження для здоров'я і розвитку (НОЗР), проведене Медичною дослідницькою радою. Всі 4583 особи, чиї дані використовувалися в дослідженні, народилися в 1946 році, кожен з них пройшов серію тестів для оцінки особистості, які проводилися коли їм було 16 років, а потім знову у віці 26 років. НОЗР досліджувала цілу групу з 5362 жінок і чоловіків народжених в Англії, Шотландії та Уельсі протягом березня 1946 року до сьогодні, збираючи дані про здоров'я і соціальне оточення.
Питання про товариськість, енергію і професійну орієнтацію дозволили дослідникам дати оцінку екстраверсії на противагу інтроверсії в кожному окремому випадку. Рівні неврозу були оцінені за відповідями на питання про емоційну стабільність, настрій і патологічну неуважність.
У віці від 60 до 64 років, 2529 оригінальних учасників було опитано знову. Вони відповіли на низку запитань, які давали оцінку самопочуттю і рівню задоволеності життям, а також звітували про своє психічне та фізичне здоров'я. Дослідницька група виявила чітку закономірність у відповідях.
Схема показує, що більша відкритість та товариськість в молоді роки прямо пов'язана з вищими оцінками здоров'я та задоволеності життям у старшому віці. На відміну від цього вищий рівень неврозів та «закритості» у ранній зрілості передбачав гірший рівень самопочуття, проте опосередковано. Дослідники виявили, що люди, які засвідчили схильність до неврозів, коли були молодими, стали більш чутливими до психологічного болю у подальшому житті. В якійсь мірі вони теж страждали і від гіршого фізичного здоров'я.
Д-р Гейл додає: «Усвідомлення того, що є визначальним щодо рівня задоволеності життям людей в майбутньому, є особливо цікавим, оскільки існують переконливі докази того, що щасливіші громадяни мають тенденцією жити довше. У цьому дослідженні ми виявили, що визначення схильності до інтроверсії або екстраверсії, зроблене 40 років тому, дало можливість передбачити стан здоров'я та рівень задоволеності життям у літніх чоловіків і жінок. Особисті риси характеру в юності має тривалий вплив на щастя через десятиліття».
Переклад з англійської.
Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
