Для поширених захворювань тренування може бути “потенційно таким же ефективним", як і ліки, на думку дослідників Гарвардської медичної школи, школи Стенфордського університету та Лондонської школи економіки. Дослідники стверджують, що необхідно провести більше дослідів, щоб мати можливість порівняти ефект від тренувань та ліків, які б допомогли лікарям і пацієнтам приймати найкращі рішення щодо лікування. Тим часом, на їхню думку, тренування слід розглядати як обґрунтовану альтернативу до або разом з клінічним лікуванням".
Доведено, що фізична активність корисна для здоров'я, хоча у Великій Британії лише 14% дорослого населення регулярно займаються спортом, а приблизно одна третя дорослих виконує рекомендований мінімум фізичної активності. На противагу, об’єм ліків, що видаються за рецептом, продовжує збільшуватися, різко зростаючи в середньому на 17,7 рецепта на особу в Англії в 2010 році, у порівнянні з 11,2 у 2000 році.
Втім є дуже мало доказів того, яка ефективність від тренування порівняно з медикаментами, коли йдеться про зменшення ризику смерті, спричиненого поширеними захворюваннями. Дослідники мають намір порівняти ефективність від тренувань та від клінічного лікування щодо зменшення рівня смертності від чотирьох чинників: вторинна профілактика ішемічної хвороби серця, реабілітація від інсульту, лікування та профілактика серцевої недостатності та профілактика цукрового діабету. Вторинна профілактика стосується лікування хворих з вже існуючим захворюванням, перш ніж воно спричиняє ускладнення.
Вони проаналізували результати 305 довільно вибраних контрольованих випадків, залучивши 339274 особи і не знайшли статистично відчутних розбіжностей між тренуванням і застосуванням препаратів для вторинної профілактики серцево-судинних захворювань та запобігання цукровому діабету.
Серед пацієнтів з інсультом вправи були більш ефективними, ніж лікування з допомогою ліків, у той час як для профілактики серцевого нападу сечогінні ліки були більш ефективними, ніж тренування або інші види лікування з допомогою медикаментів.
Автори наголошують, що кількість доказів на користь фізичних вправ для запобігання смертельним випадкам значно менша від кількості свідчень на користь медикаментозного лікування, а це могло вплинули на результати.
Вони стверджують, що ця “сліпа пляма” в існуючих наукових доказах перешкоджає лікарям та їх пацієнтам зрозуміти ті клінічні умови, коли препарати можуть забезпечити лише незначне покращення, а фізичні вправи можуть дати більш глибокі або сталі результати для здоров'я".
Незважаючи на цю невизначеність, вони все ж стверджують, що, виходячи з наявних даних, фізична активність є потенційно настільки ж ефективною, як і застосування багатьох лікарських засобів, і закликають до подальших досліджень, аби подолати невідповідність між свідченнями стосовно ефективності лікування фізичними вправами і медикаментами.
"У випадках, коли варіант з медикаментозним лікуванням дає лише скромні результати, пацієнти мають право знати, який вплив на їх стан у порівнянні з ліками може мати фізична активність ", - підсумовують вони.
Переклад з англійської.
Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
