загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Вчені "воскресили" найдавніший геном людини віком 400 тисяч років

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Вченим вдалося відновити та прочитати мітохондріальну ДНК - частину генома людини, яка міститься в "енергостанціях" клітин.

Вчені відновили найдавніший на сьогодні геном древньої людини з роду Homo віком 400 тисяч років, яка мешкала в іспанській печері Сіма де лос Уесос і була близьким родичем "денисівцям", йдеться у статті, опублікованій в журналі Nature.

"Той факт, що мітохондріальна ДНК жителя цієї печери несе в собі сліди денисівців, а не неандертальців, є вкрай несподіваним, бо деякі риси його скелета є типово неандертальскими. Ми сподіваємося, що подальше вивчення цих останків допоможе прояснити родинні зв'язки між жителем печери, неандертальцями і денисівцями", - заявили Матіас Мейер і Хуан-Луїс Арсуага з Інституту еволюційної антропології у Лейпцігу (Німеччина).

Мейер, Арсуага і їхні колеги під керівництвом Сванте Паабо з Інституту еволюційної антропології вже кілька років працюють над відновленням стародавніх геномів. Так, в 2009 році їм вдалося відновити геном неандертальців, у 2010 - денисівців, а в 2012 році дослідники порівняли їхні геноми і опублікували їхні "HD"-версії. Вік цих геномів становить близько 30-38 тисяч років.

У своїй новій роботі Паабо і його колеги протестували свої сили на більш складному завданні, останках імовірно гейдельберзької людини (Homo heidelbergensis), яка померла приблизно 400 тисяч років тому. Це стало можливим завдяки новій методиці секвенування палеогеномів, розробленій Мейером ще у 2012 році при повторному "прочитанні" ДНК денисівців.

Вченим вдалося відновити та прочитати мітохондріальну ДНК - частину генома людини, яка міститься в "енергостанціях" клітин. Порівнявши її з ДНК денисівців, неандертальців і людей, вчені з подивом виявили, що мешканець печери був набагато ближчим до генетично "алтайського" Homo, ніж до неандертальців. Враховуючи велику відстань між Алтаєм і Іспанією, дане відкриття породило безліч нових питань, відповіді на яких Паабо і його колеги планують знайти у своїх наступних роботах.

До списку новин