Всі ми пам’ятаємо гарну українську пісню «Ходить гарбуз по городу», але не всі знаємо чому саме гарбуз став головним героєм цієї народної творчості.
Виявляється, в раціоні українців гарбуз займав чи не найголовніше місце. Люди в давнину можливо й не знали, що в гарбузі багато сахарози — до 14 %, великий набір вітамінів: С, В , В,, РР, Е, чимало мінеральних речовин: калій, кальцій, магній, мідь, залізо, фосфор, кобальт. Є навіть білки й ферменти.
Але українці давно помітили, що вживання гарбузових страв позитивно діє на організм людини, особливо якщо його вживати у сирому вигляді.
Гарбузовий напій – заспокоює нервову систему,гарбузове насіння – допомагає позбутися глистів, гарбузова м'якоть – позбавляє нудоти та морської хвороби.
Цікаво, що мандрував гарбуз до України тисячі років і потрапив під руку наших господарів лиш у 16 столітті.
Насіння гарбуза було знайдено ще при розкопках перуанських гробниць, вік яких три тисячі років до нашої ери. Звідти гарбуз потрапив до Єгипту та Китаю.
Після відкриття Америки з гарбузом познайомилися і європейці. З штату Техас, де культивували дану рослину, гарбуз був завезений до Європи, і тут він швидко ввійшов в культуру усіх країн світу.
Про цінність гарбуза свідчить той факт, що на Таіті грошова одиниця і гарбуз мали одне і те саме позначення - гурд. З його твердої шкіри виготовляли посуд, колеса, музичні інструменти. До речі, українські господині використовували гарбуз як тару для засолювання огірків. Солили їх за звичайним рецептом, а от смак огірків був неперевершеним.
Гарбуз надзвичайно багатий на корисні речовини. В його м’якоті чимало пектинів, а на каротин він значно щедріший за моркву. Тож не нехтуйте ні гарбузовою кашею, ні соком. Адже гарбуз — справжня аптека в мініатюрі.
Гарбузова дієта дає прекрасний результат при серцево-судинних захворюваннях, погіршеннях обміну речовин, особливо — ожирінні. При набряках діє як сечогінне, підсилюючи водний і сольовий діурез і викликає інтенсивне виділення нирками хлору. До того ж сечогінна дія гарбуза не призводить до подразнення нирок.
Дуже корисний гарбуз немолодим людям, оскільки поліпшує моторну функцію кишечника, особливо, якщо його вживати в сирому вигляді. Гарбуз сприяє виведенню з організму холестерину. Хто любить гарбузові страви, той не боїться склерозу. А тим, хто переніс хворобу Боткіна, гарбуз допоможе швидше відновити антитоксичні функції печінки. Одним словом, при багатьох недугах гарбуз принесе велику користь. Недарма чимало лікарів радять хворим якомога повніше використати для оздоровлення гарбузовий сезон.
М’якуш гарбуза в народній медицині радили використовувати у вигляді компресів від опіків, як протизапальний засіб при екземах. Його радили їсти вагітним, аби не нудило, навіть при морській хворобі він приходить на допомогу. Очевидно, багатьом відомо, що гарбузове насіння — глистогінний засіб.
Однак, найбільше українці полюбляли гарбузову кашу. Готувати її краще в казані або в алюмінієвій каструлі. Рецепт гарбузової каші простий:
Гарбуз нарізати шматочками, покласти в казан, посередині зробити ямку і насипати промитого пшона, залити молоком, до смаку підсолити і підсолодити, варити до готовності гарбуза і пшона.
Кашу не перемішують, це роблять тільки тоді, коли вона готова і до неї додали вершкового масла.
Можна з гарбуза приготувати і справжню делікатесну страву (як на фото).
У стиглого гарбуза зрізають кружальце навколо хвостика, ложкою вибирають насіння і м’якуш, всередину кладуть перебраний, помитий та відмочений рис, додають родзинки, заливають молоко, можна —- й трохи води, солять, підсолоджують, закривають гарбузячою “кришечкою” і ставлять в духовку на невеликий вогонь. Через годину виймають, додають вершкового масла, і так, у “гарбузовому горщику”, кашу подають до столу.
Повидло варять, порізавши гарбуз на кубики. Окрім цукру, додають родзинки, а можна — й калину. Коли гарбуз звариться, не завадить столова ложка крохмалю, розведеного водою. Все інтенсивно перемішують, і повидло, вважайте, готове.
Для тих, хто полюблює млинці чи солодощі, є чудовий рецепт. Гарбуз і картоплю натерти на тертці, перемішати, додати жовтки, сіль, збиті на піну білки. Матимете чудові млинці. До столу їх подають гарячими, із сметаною.
Натертий гарбуз тушкують з молоком до готовності. Охолоджують, всипають борошно, цукор, додають жовтки. Перемішують, додають білки і знов- таки смажать млинці.
Або ще можна дрібно нарізати гарбуз, яблука, посолити, підсолодити, додати вершкове масло, воду. Тушкувати до готовності. Подаючи до столу, притрусити подрібненими горіхами, корицею.
Напевно, жодного з родичів гарбузових не можна використати так повно, практично без відходів, як гарбуз. З його шкоринки роблять цукати, з м’якуша готують каші, пюре, повидло, млинці, супи, салати, плов, пудинг, крем для тістечок і знов-таки цукати. Відвар гарбуза з медом — чудовий напій.
Навіть гарбузові хвостики знадобляться. Їх ретельно сушать, а взимку з ними запарюють смачні і корисні чаї. Якщо болять зуби, гарбузові хвостики відварюють і цим відваром полощуть ротову порожнину — біль минає.
Отож, вживайте гарбузові страви і будьте певні – вони не нашкодять. Натомість допоможуть зберегти здоров'я та уникнути витрат на ліки, які значно дорожчі та шкідливіші, ніж чудовий овоч на ім'я гарбуз.