Спеції та прянощі, додані в повсякденні страви, не тільки збагачують їх смак, а й приносять користь для організму в цілому. Іспанські вчені після вивчення складу найпопулярніших приправ визначили спецію , яка характеризується найбільшою набором корисних властивостей. Співробітники університету імені Мігеля Ернандез рекомендують, щоб на кухні у кожної господині обов’язково була гвоздика. Вчені встановили, що гвоздика містить найвищий рівень фенольних сполук,з вираженим антиоксидантним впливом на клітини, що є надзвичайно корисним для організму людини.
Зокрема, до достоїнств гвоздики відноситься її здатність знижувати перокісленіе жирів завдяки виділенню водню і ефективно зменшувати рівень заліза. Фахівці з Іспанії встановили, що гвоздика краще, ніж інші спеції , нейтралізує дію вільних радикалів, які руйнують структуру клітин і прискорюють процеси старіння. Іспанські радять додавати декілька «трояндочок» сушеної гвоздики в перші та м’ясні страви, а також в каву і чай. Ароматна спеція підвищить настрій, тонізує і сприятливо вплине на загальний стан організму.
Також корисна ефірна олія гвоздики, яке відоме також під назвою гвоздичне масло. Його отримують з бутонів, листя і плодів вічнозеленого гвоздичного дерева.
Ефірну олію гвоздики використовується в медичних цілях для лікування і профілактики багатьох захворювань, для зміцнення психологічного здоров'я, а також як інгредієнт багатьох косметичних продуктів для догляду за шкірою і волоссям і так далі.
Одним з найважливіших властивостей гвоздичного масла є його здатність нормалізувати кров'яний тиск і тим самим покращувати загальну функцію серцево-судинної системи. За старих часів це масло застосовувалося для профілактики таких поширених захворювань, як ревматизм, артрит, а також для позбавлення від болю в суглобах і м'язових болів, пов'язаних з сезонними змінами погоди. Крім того, цей натуральний продукт відомий своїми стимулюючими властивостями по відношенню до функції шлунково-кишкового тракту, тому дуже часто застосування ефірного масла гвоздики рекомендується тим, хто страждає від відсутності апетиту, нетравлення шлунка, загальної слабкості травної системи та інших недуг.