загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Серйозні заняття велоспортом (більш ніж 3 години на тиждень) можуть становити загрозу для чоловічого статевого здоров'я

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Зміна вашого сидіння на велосипеді може допомогти запобігти статевій слабкості

Регулярні тренування доводять зменшення статевих проблем і більше задоволення від статевого життя. Але надто довгі заняття велоспортом - більше ніж три години на тиждень на вузькому видовженому у формі банана сидінні велосипеда може призвести до порушення ерекції. На щастя, велосипедисти можуть їздити скільки завгодно часу, піддаючи себе малому ризику появи статевих проблем, якщо вони змінять своє велосипедне сидіння.

Гадаєте, що це сучасне захворювання? Ха-ха! Ще в IV столітті до н.е. Гіппократ припускав, що підскакуючий ефект під час довготривалої верхової їзди може призвести до втрати ерекції. Його спостереження значною мірою були забуті аж до 1980-х років, коли з'явилися доповіді, що описували проблеми з ерекцією у молодих здорових чоловіків, які не мали факторів ризику але поділяли відданість велоспорту.

Подальші дослідження показали надзвичайно високий ризик виникнення проблем з ерекцією у серйозних велосипедистів. Норвезькі дослідники опитали 160 молодих велосипедистів-гонщиків. Тринадцять відсотків з них повідомили про статеве безсилля і 21 відсоток відчував оніміння в області паху.

Вчені з Массачусетського дослідницького інституту чоловічого старіння дослідили велоспорт та статеву слабкість у 1709 учасників. Якщо час, витрачений на велопробіг збільшувався, то збільшувались і проблеми з ерекцією. Заняття цим видом спорту протягом менше ніж трьох годин на тиждень не викликало статевої слабкості, але приймаючи до уваги вік велосипедиста, довші за тривалістю велопробіги підвищували ризик на 72 відсотків вище норми.

Після того, як дослідники зосередились на статевій слабкості, що викликана велоспортом, вони швидко зрозуміли, що проблема по суті не у велогонках, а у сидіннях під спортсменом. Коли чоловіки сидять у кріслі, їх "сидільні кістки" несуть на собі вагу тіла. Але оскільки видовжені сидіння є надто вузькими, щоб підтримувати кістки, велосипедисти, які користуються ними, компенсують за рахунок зміщення своєї ваги на м'які тканини, відомі як промежина. Це пережимає не тільки нерви, які беруть участь у ерекції, але й артерії, які постачають кров до статевих органів. Передавлення нервових закінчень призводить до оніміння статевих органів; пережимання артерій обмежує приплив крові до органів. Діючи разом, вони викликають статеву слабкість.

Що ще гірше, так це те, що з часом здавлювання артерій, які проходять через промежину може призвести до виникнення в них нашарувань (так званих атеросклеротичних бляшок), які звужують їх, ще більше обмежуючи приплив крові. Таким чином, навіть якщо елітні велосипедисти в прекрасній формі, зазвичай мають незначну кількість бляшок в інщих артеріях, вони часто страждають від значних нашарувань бляшок в артеріях у паху.

Після того, як ця проблема набула розголосу у 1990-х роках, компанії-виробники велосипедів відреагували, розширивши велосипедне сидіння і змістивши вагу спортсмена з промежини на сідальні кістки. В одному дослідженні 15 досвідчених велосипедистів їздили протягом години на видовжених сидіннях; через кілька днів, вони їздили протягом того ж періоду часу на ширших сидіннях, спроектованих для того, щоб змістити вагу на кістки. На видовженому сидінні 79% повідомили про оніміння; на ширшому цей показник скоротився до 14 відсотків.

Нещодавно національний інститут професійної безпеки та здоровя перевірив тиск у паху, нервові функції та кровотік до статевих органів у 90 велополіцейських з 5 американських міст. Завдяки специфіці їхньої роботи, вони проводили в середньому 24 годин на тиждень на видовжених сидіннях. Після цього офіцерам дали ширші сидіння для підтримки кісток, виключно якими вони користувалися протягом наступних шести місяців. Наступні тести показали 66 відсоткове зниження тиску у промежині, істотно менше почуття оніміння  у паху і поліпшення статевої функції.

Ще одна проблема: велосипедисти, які повертають кермо велосипеда вниз, змушені нахилятися вперед, що додатково перетискає нервові закінчення у паху та артерії. Щоб гарантувати хороше функціонування нервів промежини та кровотік, поверніть ваше кермо угору, що дасть вам можливість сидіти у більш вертикальному положенні. Час від часу також допоможе їзда стоячи на педалях.

До цього часу дослідження з цього питання було зосереджено на чоловіках. Жіноча промежина, однак, складається зі схожих артерій і нервів. Недавні дослідження показали, що жінки-велосипедисти, які використовували вузькі сидіння та низько опущене кермо, відчували оніміння в області тазового дна.

Тепер у розпорядженні є великий вибір широких сидінь. Якщо ви спробуєте котресь з них і відчуватимете оніміння після їзди, поміняйте його на інше.

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.

До списку новин