загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Як уникнути швидкого старіння: Підтримуйте контакт зі світом

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Сучасний пенсіонер не терпить усталених стереотипів щодо старіння та встановлює нові пріоритети для вже переосмисленого життя на пенсії. У процесі цього переосмислення, за даними дослідження "Харт", люди віком від 50 до 75 голосно та єдинодушно заявляють про себе, висловлюючи свій погляд на пенсійний вік і подальше життя і, таким чином, розвінчуючи безліч традиційних кліше.

Нове визначення пенсійного віку, яке широко відстоюють сучасні пенсіонери, це, перш за все, активність та зайнятість на противагу дозвіллю та відпочинку. Близько 70 відсотків літніх людей віком від 50 до 75 років (і пенсіонери, і ті що не досягнули пенсійного віку), які брали участь в опитуванні, засвідчили сприйняття пенсійного віку як «часу розпочати нову сторінку життя, ставши активними і задіяними, розпочинаючи нові види діяльності та встановлюючи для себе нові цілі». Пенсія - це час, що дає можливість вирватися з кокона, а не замотуватися в нього. Лише 28 відсотків представників цієї групи віддали перевагу визначенню, що пропонується традиційним поглядом на пенсійний вік, а саме: «час заспокоїтися, подбати про себе, насолоджуватися заслуженим відпочинком від роботи і обов'язків».

Важливо відзначити різноманіття груп, що адаптували для себе це нове визначення. Вона знаходить відгук як у чоловіків, так і у жінок, серед лібералів та консерваторів, у всіх регіонах країни, серед пятидесятилітніх і серед людей, кому за сімдесят, у людей з фізичними та медичними вадами і здорових. Це визначення знаходить особливий відгук серед людей з вищою освітою та досить заможних пенсіонерів. Нове визначення пенсійного віку обрали п'ятдесят шість відсотків людей з середньою освітою, тоді як серед людей з вищою освітою показник становив 73 відсотки. Дослідження "Харт" сформулювало наступний висновок: «Добре освічені та заможні американці висловлюють більше бажання продовжувати пошук нових життєвих випробовувань після виходу на пенсію через бажання розвивати далі свою професійну індивідуальність».

Один з способів, яким літні люди втілюють у життя це нове визначення пенсійного віку, є категорична відмова залишати своє робоче місце. Вони вбачають у роботі зв'язок, який гарантує спонукання до активного життя. 42 відсотки людей віком від 50 до 75 років, які не вийшли на пенсію, заявляють, що у їхніх планах і далі працювати неповний або повний робочий день, або розглядають можливість часткової зайнятості на іншому робочому місці після виходу на пенсію зі свого головного місця працевлаштування. На даний момент майже кожний п'ятий літній американець, який вийшов на пенсію з основного місця працевлаштування, продовжує трудову діяльність на іншій роботі. Ця тенденція буде стабільно зростати протягом наступних 10 - 30 років. Згідно з даними дослідження, проведеного ААП у 2003 році, близько 70% робітників, які не вийшли на пенсію (у віці 50- 70 років), заявили про те, що вони планують працювати до пізнього пенсійного віку або ніколи не виходитимуть на пенсію, і майже половина з них вказала, що працюватиме до 70-ти років і далі. Переважаючим мотивом для продовження трудової діяльності для цих людей була потреба «залишатись активним та задіяним», а не фінансова скрута, хоча для багатьох потреба у фінансах відіграє визначальну роль.

Кількість судових розглядів з приводу дискримінації за віковими ознаками в даний момент зростає і продовжуватиме загострюватися у майбутньому. Американці починають заперечувати, щоб їх ідентифікували, або відносили до категорії непродуктивних працівників через їхній вік. Серед літніх людей поширений протест проти спроб відокремити їх від місць основного працевлаштування і від суспільства, і навісити на них неприємні ярлики на кшталт «літній громадянин» або «представник золотого віку». Ці терміни, як багато хто вважає, є чемним синонімом для «використаний» або «непридатний».

Сучасному роботодавцю доведеться переосмислити усталені порядки, сповнені дискримінацією літніх. Сивина і зморшки не є достатньою підставою, щоб відмовити в працевлаштуванні або вимагати звільнення з робочого місця. У найближчі кілька років ми все частіше ставатимемо свідками упередженого ставлення до віку і судових рішень з приводу дискримінації літніх. Суспільне і корпоративне законодавство та норми доведеться змінити, щоб інтегрувати оновлене визначення «літня людина» в наше суспільство. І, повірте, громада 60+ матиме сили звершити свою справу. Це те покоління, яке будуть характеризувати за його здібностями, а не за датою народження.

Серед інших пріоритетів, встановлених цією віковою групою, підкреслються визнання нового визначення для пенсійного віку. До їхніх пріоритетних завдань входять:

  • Волонтерство і залученість до громадських робіт;
  • Задіяність у спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходах;
  • Приймання участі у курсах підвищення кваліфікації (післядипломного навчання).

Ці пріоритети доводять, що ми готуємося до нової ери життя на пенсії. Це буде енергійна та активна стадія життя, на відміну від етапу «відходу» і «віддалення». Дослідження "Харт" під гаслом «Літні американці, громадянський обов'язок і революція довголіття»  прийшло до наступного висновку: «Чіткі пріоритети та цінності цього покоління, у поєднанні з надзвичайними обставинами епохи в якій вони живуть, створять нову модель пенсійного віку, яка надаватиме значення змістовній, конструктивній діяльності у житті громади, створенню величезного сховища мудрості, енергії та досвіду, проігнорувати які держава не може собі дозволити».

Лідія Бронте в своїй книзі "Фактор довголіття" (The Longevity Factor) зробила наступне спостереження за учасниками «Дослідження довгого життєвого шляху»: «Те, що випливає з історій їхнього сучасного життя, це огляд довго активного життя, відмінного від того, який ми могли б очікувати: підтвердження зростаючого з часом  багатства досвіду, глибшого почуття самосвідомості, більшої впевненості в собі і творчого потенціалу, здатного зі зрілістю швидше зростати, аніж зменшуватися. Очевидно, що за думкою учасників  дослідження, хронологічні позначення віку  (скажімо 65 років), яким надавалося так багато значення в минулому, насправді створені лише культурою - це норми, які підходять лише для певного місця та часу».

Ці дослідження демонструють процес переосмислення віку і життєвого етапу представників вікової групи 65+. Чому, коли ми говоримо про вік коштовностей, ми вважаємо це позитивною формою росту їх цінності, але коли ми говоримо про зрілість людей, ми вважаємо його віком знецінення? Протягом десяти років ми станемо свідками безлічі прикладів людського врожаю досягнень та пожертвувань, який буде зібрано після 65-річного віку. На даний момент вже наявні тисячі прикладів, нам просто потрібно звернути на них увагу. Тепер ви відчуваєте  потребу для запровадження іншого визначення для цього етапу життя, щось інше, ніж вихід на пенсію?

Ключові моменти довгого активного життя

 

Фонд Макартура організував ґрунтовне дослідження процесу старіння, яке дійшло висновку, що до трьох складових успішного старіння належать:

  • Уникнення хвороб та інвалідності
  • Підтримка психічних і фізичних функцій
  • Продовження взаємодії з оточуючим світом.

У процес успішного старіння залучено багато факторів. Нам слід приділяти увагу фізичним, інтелектуальним, соціальним і духовним аспектам нашого існування в однаковій мірі, якщо ми маємо надію стримати плин часу. Ми можемо швидко помітити наслідки від ігнорування одного або декількох аспектів в житті людей, які практикували подібну недбалість. Процесу старіння не потрібно багато часу, щоб включити високу передачу, якщо ми розчаруємо наших внутрішніх хранителів  активності і цілеспрямованості. Джимм Картер, в своїй книзі «Сила або чесноти старіння (The Virtues of Aging), писав:

«Якими мають бути наші основні цілі, коли ми готуємося до переходу у старший вік? Ви, мабуть, здивуєтеся, довідавшись, що однією із найважливіших цілей є наше власне щастя. Я не вважаю, що це егоїстичний підхід, бо це неминуче відкриває нам можливості для кращих стосунків з оточуючими. Слід зрозуміти, що щастя не приходить спонтанно, а є чимось, до чого ми повинні прагнути відверто, з ентузіазмом та уявою. Така роль у житті - успішне пристосування до мінливих умов, з якими ми мусимо зіштовхнутися - неминуче огортатиме нас зобов'язаннями, випробуваннями, труднощами і, можливо, болем. Але цей досвід подбає про наше зближення з оточуючими і дозволить нам розвинути більшу самоповагу і владу над нашим власним життям – це є ключовими елементами щасливого життя.

З Картерових коментарів можна дійти висновку про те, що перший ключовий момент для успішного старіння - це прояв інтересу до себе. Не потрібно багато часу, щоб з'ясувати у компанії людей похилого віку, хто з них жаліє себе, а хто використовує кожну часточку життєвих можливостей. Ті, хто досягає успіху, достатньо себе поважають, щоб підтримувати своє  тіло у хорошій формі, свій розум задіювати для пошуку, а своє серце зберігати чуйним.

"Вітаміни C" для успішного старіння

 

Старіння відображає вплив часу на наше існування. Старіння описує, в значній мірі, стан нашого організму. Старість, з іншого боку, дає визначення нашого душевного стану. Можливості розвідати духовний та установчий водоносні горизонти, які постачають криницю молодості, завжди представляли предмет особливого інтересу для мене.

Подивіться навколо і ви зрозумієте, яку роль відіграє душевний стан і психологічна установка у відношенні до ідеї старості. Чи знаєте ви якогось 75-літнього чоловіка, який би поводився, ніби йому 35? Чи знаєте ви якогось 40-літнього чоловіка, який би поводився, ніби йому 80? Якщо ви відповіли «так» на обидва запитання, ви підтверджуєте наявність установчого (тут: ставлення до життя і до себе) і духовного аспектів у тому, що відмежовує тих, хто старіє, від тих, хто старий. Це розмежування було добре описане апостолом Павлом у його листі до коринтян: «Наскільки наш зовнішній чоловік тліє, настільки наш внутрішній чоловік оновлюється щодня».

Ми не заперечуємо впливу часу на наше тіло. Хоча ми можемо уповільнити окремі фізичні процеси, ми не можемо зупинити їх загалом. Волосся стає сивим або випадає. На шкірі з'являються зморшки. Почуття, такі як слух і зір, починають погіршуватися, те ж саме відбувається з короткостроковими функціями пам'яті. Джордж Бернз якось зауважив: «Ви знаєте, що старієте, якщо все болить, а те, що не болить - те не функціонує».

Такою ж незмінною як дегенеруюча динаміка фізичної сутності, є і постійно оновлююча і освіжаюча динаміка нашої внутрішньої сутності. Ця динаміка активного життя до дня нашого останнього подиху не є автоматичною, але досягається цілеспрямованою та умисною дисциплінованістю у тих душах, які обирають життя теперішнім моментом. Вони приймають неминучість смерті, але просто вирішили не давати в своїх душах фори для смерті. Таке ставлення до життя є винятково важливим питанням, оскільки ваша така установка є кермом, що спрямовує судно у цій подорожі.

Відпустіть кермо на один день - і ви зможете відчути свого роду морську хворобу від життєвої качки. Відпустіть його на тиждень - і ви будете безцільно дрейфувати або вас викине на скелі. Відпустіть кермо на певний триваліший період - і корабельної аварії не минути. Це істина, свідком котрої я ставав не раз у морі пенсійного віку.

Так, у дотриманні вічно молодого, вічно бадьорого і вічно активного настрою, я прийшов до формулювання п'яти внутрішніх цілей і закономірностей, які складають те, що я називаю світоглядний  інструмент - той, що безпечно скеровує наше життя у морі активного і приємного життя. Ці об'єкти основної уваги я називаю «вітамінами C» для успішного старіння.

До них належать:

  • Вітамін C1 - контакти
  • Вітамін C2 - завдання
  • Вітамін C3 - цікавість
  • Вітамін C4 - творчість
  • Вітамін C5 - благодійність

 

Вітамін C1 - контакти

Дослідження, проведене в Університеті Мічигану, виявило, що на пенсії психологічне самопочуття покращується у одних людей і погіршується у інших.  Вчені проаналізували перемінні фізичного здоров'я населення, рівень доходів, травматичний життєвий досвід за останні роки, вік, стать та інших фактори, які можуть вплинути на психологічне здоровя особи. Вони дізналися, що найбільш потужним провісником вдоволеності життям відразу після виходу на пенсію були не здоров'я або багатство, а розміри соціального кола людини.

Дослідники дійшли висновку, що новоспечені пенсіонери мають потребу у своєму соціальному колі контактів більше, ніж під час трудової діяльності. Вони стверджують: «Просто кілька людей, які забезпечують емоційну підтримку, послухають про ваші проблеми, і запевнять, що вас все ще цінують навіть після виходу на пенсію, здається, мають велике значення».

Чому люди йдуть на пенсію і часто відразу переселяються у місце, де вони не мають соціальних контактів? Вони не тільки від'єднуються від якоря порятунку у науці про успішне старіння, а й існує вірогідність, що їх дратуватиме місцевий акцент та культурні звичаї місцевості, до якої вони переїхали. Мудрим було б рішення витратити певний час на розвідку географії і культури місцевості, де ви плануєте провести решту вашого життя. Багато людей розривають зв'язок з важливим соціальним колом, коли вони виходять на пенсію, і не усвідомлюють це, допоки не стає запізно.

Підтримуйте стосунки з тими, з ким вам було весело, і з людьми, що цінують вас і цінують вашу присутність. Довголіття не проявляє люб'язності до самотніх мандрівників. Довготривалість життя і щастя приєднані до якості ваших стосунків.

Вітамін C2 – вирішення завдань

Найновіші дослідження хвороби Альцгеймера доводять, що інтелектуальне напруження буквально має ефект палички-виручалочки, стримуючи дегенеративні процеси, що призводять і до хвороби Альцгаймера, і до старечого слабоумства.  Це дослідження також прийшло до висновку, що коли ми досягаємо 50 років і далі, з'являється нагальна потреба у загадках для розгадування, проблемах для вирішення, та труднощах, з якими потрібно розібратися. Мозок - це м'яз, який атрофується, якщо його не використовувати. Один чоловік сказав мені, що після шести місяців пенсії, він буквально міг відчувати потьмарення в його мозковій тканині з ознаками сповільненого мислення і млявої артикуляції.

"Я вирішила повернутися в коледж на півставки, коли досягла віку 62 років, і почати вивчення психології лише з однієї причини - вона мене цікавила. Я завжди хотіла отримати краще розуміння поведінки людини і зрозуміла, що це був крок уперед до можливості її отримати. Коли я почала навчання, я була вражена, побачивши, скільки там було людей моєї вікової групи. Напевно, я не єдина допитлива бабуся. Я зробила кар'єру в галузі управління бізнесом. Я досягла найвищої планки. Зараз я відчуваю, ніби я в середині електричної бурі. Мій розум у повній бойовій готовності. Мене вражають деякі речі, які я вивчаю. Я беру участь в інтригуючих розмовах з молодими людьми. Саме навчання просто дає мені  таке відчуття, ніби я можу піти куди завгодно і зробити будь-що." - розповідає Джорджія, 62-річна студентка.

 

Пульсуюча вена життя, до якої Джорджія підєдналася, поряд з фактом збільшення контингенту літніх громадян, є те, що називається зростанням. Немає надії для старіючих осіб, які живуть в омані, що вони «вже все побачили». Тим, хто має в собі допитливість, що стрілою проходить крізь їхній мозок, гарантоване захоплююче життя. Допитливість живить і оптимізм, і сподівання. Вічні студенти мають налаштованість, що якість їхнього життя зростатиме пропорційно до їхньої старанності до навчання. Цей вступ старшого покоління до нової для них області навчання є і продовжуватиме бути зростаючою тенденцією, що гарантуватиме кінець для того звичного розуміння пенсійного віку. Усе більше і більше пенсіонерів переїжджають до університетських містечок, замість переселення до пенсійних селищ.

Тут важливо відзначити, що певна робота може стати найбільш важливим джерелом для задоволення когнітивних потреб, оскільки вона є основним джерелом розумової стимуляції. Джон Роу, доктор наук, та Роберт Кан, кандидат наук, у своїй книзі "Успішне старіння" (Successful Aging)  писали: «Пам'ятаєте стару приказку «Ми є тим, що ми робимо»? Люди, у котрих робота стимулює саморегуляцію, реалізацію ініціатив, а також незалежне судження, мають схильність до підвищення своєї інтелектуальної гнучкості, тобто здатності використовувати різноманітні підходи для вирішення психологічних проблем». Одним словом, психічна гнучкість так само важлива, коли ми старіємо, як і інтелектуальна допитливість, задіяність у роботі, що потребує розвитку такої  розумової гнучкості. Застарілий стереотип старіння - це старший чоловік або жінка, які не прислухаються до нових ідей. Розумова допитливість і гнучкість є спростуванням цього застарілого стереотипу.

Вітамін C3 – допитливість

Під час останньої подорожі додому літаком з Австралії я летів поряд з фізиком на ім'я Кен Кларк з Університету Вашингтона. У свої глибокі 70 років він все ще викладає та займається науково-дослідною роботою. Я запитав його, чому він ще не пішов на пенсію, як всі очікують від людини його віку. Його відповідь була наступною: «Але ж є ще так багато чого для вивчення!». І він з ентузіазмом почав описувати свій останній дослідницький проект,  присвячений фізиці верхніх атмосферних шарів. Коли я побачив іскорку в очах доктора Кларка, коли він говорив, я зрозумів, як добре було б, якби більше пенсіонерів занурилися у море вищої освіти. Допитливість забезпечує мозок пульсом  і дає підстави для того, щоб підтримувати наше тіло здоровим. Роль пильності розуму не можна переоцінити, як і користь від бажання зростання. Як тільки людина досягла точки, коли вона не хоче вчитися або розвиватися, саме час замовити собі надгробок.

Це не обов'язково має бути формальна освіта, до якої людина б прагнула; це може бути самонавчання або експериментальне навчання. Головне - мати допитливість і бажання зростати. Вік - це важка дорога. Навчання та завдання, які вимагають пильності розуму, тримають нас у тонусі. Ті особи, які залишаються незадіяними в цю сферу, досить швидко зрозуміють, що вони регресують. Напружена розумова діяльність допомагає покращити продуктивність в подальші роки і зміцнити нашу потребу і бажання бути активними -  фактори, які впливають на наше фізичне здоровя.

Вітамін C4 - творчість

Я вже давно захоплююся художниками у похилому віці, кому за 80 або 90 років, які, здавалось, мають стільки ж захоплення та проникливості, як і люди вдвічі молодші за них. Я якось слухав інтерв'ю з канадською художницею віком понад 90 років, ясність думки й чіткість дикції котрої мене надихнула. Вона також підтвердила мої думки про позитивний вплив творчої діяльності у пізніші роки життя. Вона розповіла також про вищезгадане почуття зацікавленості, яке вона також в собі надзвичайно сильно відчуває. Вона аргументувала це тим, що художники виробили в собі здатність спостерігати, що означає помічати те, що  інші, менше зацікавлені люди, не помічають. Творча душа дивиться на лінію берега та бачить щось нове кожного дня. Це може допомогти пояснити, чому Б.Б. Кінг, якому зараз за 80, все ще продовжує давати концерти 200 вечорів на рік, і чому Пітер Друкер був спроможний написати бізнес-бестселлер у свої 90+. Звичайно ж, вам не потрібно бути відомими, щоб бути креативними і розвинути спостережливість. Вам просто потрібно залишатися зацікавленими, захопленими, емоційними, і з творчою уявою. Ще кілька вражаючих перлів, які я почув від цієї художниці похилого віку - регулярні, інтелектуально стимулюючі зустрічі за обідом з людьми молодшого віку, надзвичайно зменшене почуття сором'язливості і дві унції канадського житнього віскі кожного вечора на додачу до всього.

Вітамін C5 - благодійність

З'являються все нові дослідження стосовно позитивних результатів впливу благодійності на якість і тривалість життя.  Той, хто думає про те, щоб допомагати іншим, часто говорить про те, як така добродійна заклопотаність пом'якшує руйнівні наслідки від стресу, викликаного хвилюванням. Навіть якщо б ми не жили ні на день довше, завдяки нашим заняттям доброчинністю, ми б безсумнівно жили б краще.

Я згадав історію, яку консультант з фінансових питань розповів про свою клієнтку, якій було вже за 70, і яка мала більше грошей, ніж вона могла б витратити, але не була зацікавлена благодійністю. Він поставив їй завдання пройтися довкола її міста і знайти місця, де вона хотіла б щось змінити. Коли вона почала спостерігати і прислухатися до свого серця, завіса щедрості і співчуття почала відкриватися для неї. Тепер її життя наповнене справами, якими вона захоплена - вони привнесли новий подих у її життя та додали адреналіну до її пульсу. Для занять благодійництвом не потрібно мати багато грошей. Необхідні інтерес, щедрість і бажання себе перевершити.

Мітч Ентоні

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин

До списку новин