Стосується кожного! ТОП-5 найгостріших проблем медицини в Україні

Сфера охорони здоров'я - одна з найпроблемніших в Україні. Справа вже навіть не в тому, що в країні не введена всесвітня практика страхової медицини - люди забувають дорогу до лікарні, у кращому випадку займаються самолікуванням, у гіршому - віддають своє життя на розсуд самої хвороби. В той час, коли реформи, яких так давно чекає вітчизняна медицина, всіляко гальмуються в Україні втрачається культура слідкування за здоров'ям.

Тотальна корупція

Держзакупівлі на сучасному етапі експерти вважають катастрофою і розбазарюванням коштів, при якому хворі залишаються без належного лікування. Крім того, всі ці абсолютно безгосподарні речі робляться в рамках закону. Сьогодні, наприклад, в Україні неефективно використовуються мінімум 30% ліжкового фонду, а стаття 184 КК забороняє скорочувати лікувальні установи.

Ще приклад: всі спекулюють статтею 49 Конституції, де написано, що медицина безкоштовна. Але вона не безкоштовна. Цього в принципі не може бути. Але навіть якщо змінити статтю 49, то, посилаючись на статтю 22 Основного Закону, можна буде садити всіх депутатів. Адже в ній сказано, що змінювати будь-яку статтю Конституції, якщо це спричинить обмеження прав і свобод громадян, заборонено.

Щоб змінити ці дві статті, потрібно по 300 голосів парламентаріїв на два голосування. Потім потрібно змінити більше 200 законів та підзаконних актів, а часу обмаль. Якщо не зробити цього в першому кварталі, то весь 2015 рік будемо жити за зразком 2014-го.

Експерти вважають, що запропоновані зміни МОЗу відповідають кращим зразкам європейської системи охорони здоров'я. Головним чином - так званій системі Бісмарка, яка працює в Німеччині, Польщі. Це солідарна відповідальність держави і громадянина за своє здоров'я - те, що у важких економічних умовах може собі дозволити Україні. Тож у парламенті настане момент істини.

Треба також розуміти, що фахівці оцінюють чорний прибуток в рамках бюджету МОЗ - $ 1,5 млрд на рік. Тож обов'язково з'являться зацікавлені особи, які будуть боротися за ці гроші. Окрім того, важко реформи будуть сприйматися і серед населення, адже фінансові витрати на страхування в більшій мірі позначаться на гаманцях українців.

"Багато років все йшло за інерцією, трималося худо-бідно, і ніхто не хотів нічого змінювати. Навіщо? І я розумію цих людей. Але красти з прибутку - це не так катастрофічно, як красти зі збитків, що якраз відбувається останнім часом", - каже заступник голови КМДА Михайло Радуцький.

Також посадовець шокований розмірами хабарів, які пропонуються за навіть не ключові посади. Він розповів, що боротися з цим явищем вкрай важко, адже у лікарів завжди були впливові "друзі".

Відсутність відповідальності та мотивації

Україна - єдина країна, де офіційно не введені протоколи лікування (інструкції про те, які препарати призначати при тієї чи іншої хвороби). Сьогодні лікар може лікувати зеленкою, а може неоспаріном. Довести лікарську помилку в нашій країні нереально.

"Немає стандартів якості, затверджених міністерством і обов'язкових для застосування. На Заході ніхто не забороняє зробити більше, але ти не маєш права зробити менше. А у нас - хочеш, маж зеленкою. Тут діють методичні рекомендації МОЗ, але це чиста порнографія - там є приписи 78 року минулого століття. Наприклад, в рекомендаціях про надання допомоги при інфаркті написано, що потрібно дати таблетку нітрогліцерину, який вже давно ніхто не використовує. У нас законодавча база неіснуючої медицини" - каже експерт.

На його переконання потрібно зняти обмеження по зарплаті лікарям. Лікар повинен сам заробляти, а не чекати подачок від держави. Він повинен отримувати четверту частину того, що заплачено за лікування - державою або самим пацієнтом. Тоді лікарі будуть боротися за свою професію.

Який сенс зараз дільничного терапевта підвищувати кваліфікацію, якщо він приймає за день п'ятдесят пацієнтів і отримує 2200 гривень на місяць? Та йому наплювати - зеленка, значить зеленка. А так у пацієнта з'явиться вибір дільничного лікаря і в одного буде 50 пацієнтів і 50 гривень за кожного, це 2,5 тисячі гривень на день, а не на місяць, а в іншого буде один пацієнт на місяць за 50 гривень. І вибір буде такий - або той другий довчиться, або поміняє професію, - каже Радуцький. - Це нормально, через це пройшли багато країн. Вимагати від медиків якісно лікувати, нести відповідальність - за дві тисячі гривень - це не правильно. А медсестра отримує, наприклад, 1200 гривень. Людина колить вену, а думає про те, чи вистачить їй грошей прогодувати дитину, чи дадуть їй десятку за укол.

НЕ страхова медицина

Якщо в Україні вводиться страхова медицина, то забезпечення пацієнта ліками стане проблемою не держави, а страхової компанії. Держава тільки повинна буде виділити малозабезпеченим громадянам гроші на страховий поліс через Міністерство соціальної політики. Це те, що зробили грузини, німці, американці.

Якщо є страхова медицина, то ризики беруть на себе страхові компанії. У той же час держава відшкодовує усунення наслідків особливо небезпечних інфекцій, надзвичайних подій, терористичних актів, частково ДТП. Це називається солідарна відповідальність.

Наприклад, при сьогоднішньому українському законодавстві роботодавець не зацікавлений у купівлі страховки для своїх працівників. Вигідніше з кишені дати $ 100 на лікування, але не купувати страховий поліс. Тому що роботодавець платить 37% єдиного соціального внеску плюс податок на доходи фізосіб. Це потрібно змінювати.

Окрім того, страхова медицина позитивно вплине на покращення матеріально-технічного забезпечення закладів, адже лікарі, які матимуть пацієнтів отримуватимуть і сучасне обладнання.

Неправильні пріоритети

На жаль, сьогодні головні лікарі поставлені в умови, коли гроші ходять не за пацієнтом, а за ліжко-місцями - якщо лікарі покажуть вільні місця, тут же скоротиться фінансування лікувального закладу. Зараз очільник медзакладу не зацікавлений у наданні послуг. Він зацікавлений у фінансуванні ліжок.

Відтік кадрів

За інформацією профспілок, в 2008 році - останні роки МЗС таких даних не дає - з України виїхало 7 тис. медиків. Є навіть спеціальні агентства, що набирають українських фахівців для роботи за кордоном.