Рятівні бруньки берези

                                                                                                                     НАРОДНА МЕДИЦИНА

Ще в XIX столітті було доведено, що березове листя має найефективнішу сечогінну дію при набряках серцево-судинного походження. При цьому вони не подразнюють нирки людини. Зазвичай для виготовлення березової настоянки або відвару використовують молоді бруньки. Лікарською вважають березу бородавчасту і березу пухнасту. Березові бруньки в медичній практиці застосовуються частіше, ніж її листя або дьоготь. З березових бруньок готують сечогінні та жовчогінні засоби і ванни для лікування деяких шкірних захворювань.

Відвар із березових бруньок застосовують при набряках серцевого походження як сечогінний засіб. Жовчогінні властивості бруньок використовують при захворюваннях печінки і жовчних шляхів. Відвар показаний при бронхітах, трахеїтах, як протимікробний і відхаркувальний засоби.  Для відвару беруть чайну ложку бруньок на склянку води і кип'ятять на повільному вогні під закритою кришкою 10-15 хвилин. Остудивши, проціджують і приймають по столовій ложці 2-3 рази на день.  Молоді березові бруньки й листочки знімають болі в горлі. Для цього беруть гілочку з набряклими бруньками й листям, опускають у склянку з окропом, потім дають настоятися до охолодження і кожну годину полощуть цими ліками горло.  Настоянка бруньок берези добре допомагає при дрібних ранах, порізах, ударах, виразках, які погано заживають, її можна використовувати для втирань і компресів при артритах, міозитах і пролежнях. При дослідженні 20% спиртової настоянки березових бруньок вченим вдалося підтвердити дані народної медицини про терапевтичну активність бруньок берези як місцевого засобу при опіках, попрілостях і подразненні шкіри. Готується настоянка на спирту з розрахунку: одна частина висушених бруньок на п'ять частин спирту. Або беруть 50 г бруньок, настоюють їх десять днів на 500 г спирту. Як сечогінний і жовчогінний засіб її приймають всередину по чайній ложці двічі на день.  Ароматичні ванни з березовими бруньками - чудовий гігієнічний і профілактичний засіб. Їх можна приймати при застудах як противірусний і протибактеріальний засіб, для підвищення захисних сил організму, при різних шкірних захворюваннях.  Для приготування ванни в теплу воду вливають склянку відвару березових бруньок, можна покласти у ванну і свіже березове листя. Тривалість процедури 10-15 хвилин, при цьому намагайтеся не занурювати у воду область серця. Мазь з березових бруньок. Незмінним успіхом при болях у суглобах користуються засоби з березових бруньок. Але найсильнішим засобом вважається мазь. Спосіб її приготування такий: узяти 0,5 кг несолоного коров'ячого масла. Покласти його в глиняний горщик шарами разом із березовими бруньками: шар масла (1 см) чергувати з шаром бруньок (такої ж товщини), допоки горщик не буде майже повним. Закрити горщик кришкою, замазати отвори довкола кришки тістом і поставити його на 24 години в тепле місце (добре протоплену піч, духовку, на гарячу батарею). Потім вичавити масло з бруньок і покласти туди 5 г камфори, стовченої в порошок. Зберігати мазь у прохолодному місці, у щільно закритій тарі. Цією маззю потрібно натирати болючі місця не рідше ніж раз на день, краще перед сном. 

УВАГА!

Заготовлювати березові бруньки в берези пласколистої потрібно з середини квітня до середини травня, а у берези маньчжурської весь травень. Зазвичай зрізають гілки або з молодих низькорослих дерев, або з беріз, які повалили на лісосіках. Гілля витримують під навісом або в сараї 4-5 тижнів. Потім обдирають вручну. Бруньки, очищені від гілок, висушують при помірній температурі в добре провітрюваному приміщенні. Не треба користуватися сушарками або розташовувати бруньки поблизу від залізного даху, нагрітого сонячним промінням. При підвищеній температурі при сушці з бруньок випаровуються активні речовини.