Поява редиски на прилавках магазинів і на ринках - це явна ознака приходу справжньої весни. Редиска не така проста, як здається, - в ній багато корисних речовин і готувати з неї можна не тільки салат і окрошку, а й гарячу закуску, варити зелений борщ і навіть смажити, як картоплю.
Сезон редиски розпочато: рятуємось від авітамінозу
Ці червоні кульки - не що інше, як невдала редька. Довгий час дрібні плоди просто викидали, поки якийсь селекціонер не вирішив вивести з них особливу культуру, що відрізняється більш ніжним смаком, меншою гіркотою і розміром. Назвали бульбу редиска (у перекладі з латинської - корінь). За однією з легенд, сталося це у Франції в XVI столітті. За часів Петра I бульба потрапила до Росії, проте широке поширення в нашій країні отримала лише на початку XIX століття. Сьогодні редиску люблять майже в усьому світі, і причина такої популярності зрозуміла - вона невибаглива і швидко достигає. За літо можна зібрати декілька врожаїв. Причому перший трапляється навесні, коли інші овочі ще тільки чекають посадки. В останні роки вчені вивели сотні сортів редиски, тому тепер крім червоної можна побачити фіолетову, жовту, малинову, білу, бордову. Форма бульб теж вражає уяву - круглі, овальні, веретеновідние. Корисна гірчинка На перший погляд, редиска - це щось дуже доступне і на відміну від яблук або апельсинів, абсолютно даремне. Однак ці червоні кульки не так прості, як здається. Наприклад, саме редиска може врятувати від весняного авітамінозу - аскорбінки в ній стільки ж, скільки в помідорах, горошку, малині або бананах. Причому, для того щоб заповнити денний запас вітаміну С, треба з'їсти приблизно 250-300 г плодів. Інші корисні речовини в бульбах теж присутні - це вітаміни В1, ВГ і РР солі калію, фосфору, кальцію, магнію, натрію, заліза. Білка в редисці більше, ніж в інших овочах, тому її обов'язково треба включати в раціон вегетаріанцям. А найголовніша фішка коренеплоду - це ефірні масла, які дарують продукту пікантну гірчинку та додаткову користь. Вони мають антисептичні властивості, стимулюють виділення шлункового соку і поліпшують травлення. Втім, саме через присутність гірчичних масел редискою не можна зловживати людям, у яких є проблеми з підшлунковою залозою, печінкою і жовчним міхуром. Тим, хто прагне схуднути, теж не варто захоплюватися плодом - сама по собі редиска низькокалорійна (у 100 г всього 50 ккал), однак вона підвищує апетит, а значить, після салатику ти з'їси трохи більше курки або риби. 
Твердий корінь і соковите бадилля Хорошу редиску визначити просто - вона пружна і тверда, має яскраво-зелене соковите бадилля і гладку рівно забарвлену шкірку. Якщо ж плід в'ялий і м'який, значить, він перезрів або довго лежав на прилавку - такий корінець виявиться рихлим всередині і на смак не дуже приємним. Якщо побачиш цятки на шкірці, значить, редиска почала гнити. Не поспішай купувати і екземпляри, які трішки лопнули - це ознака того, що плоди виросли на спеці (оптимальна для них температура + 20 ° С) і при нестачі вологи. Така редиска, швидше за все, виявиться гіркою. Єдиний шанс врятувати ситуацію - очистити шкірку, адже саме в ній накопичується більша кількість масел. Їмо редиску свіжою з максимальною користю! Якщо вдалося купити хорошу свіжу редиску, не очищай її і ріж побільше, інакше з овоча випарується більша частина ефірних масел. Поєднуй плід з будь-якими іншими овочами, яйцями і молочними продуктами (кефір, сметана, сир, молоко), саме вони вважаються ідеальними компаньйонами редиски. Бережи редиску в холодильнику: з бадиллям вона живе 4 дні, без зелені - до 2 тижнів. Щоб отримати від редиски максимум користі, її треба їсти сирою. Тому готуй для своїх близьких освіжаючу окрошку з квасом або кефіром і роби легкі салати. Наприклад, в Узбекистані дуже популярна така закуска - натерти на дрібній тертці в рівних пропорціях редиску, будь-який твердий сир і круто зварене яйце. Потім додати подрібнений кріп і сметану і суміш намазати на хліб. До речі, редиска дуже популярна в Італії. З неї готують пінцімоніо - це салат-мікс, в якому свіжі овочі (редиска, морква, селера, огірки, помідори, солодкий перець та салатні листя) порізані тонкими брусками і заправлені лимонним соком, оливковою олією і бальзамічним оцтом. Редиску італійці також люблять кришити на карпаччо з сибаса або дорадо (сира риба). Редиска фрі На відміну від іншого популярного коренеплоду - картоплі - редиску в нашій країні не прийнято смажити, варити або запікати. Але ж можна поекспериментувати і отримати нові смакові відчуття. Наприклад, приготувати теплий салат. Спочатку обсмажити на олії подрібнену головку ріпчастої цибулі, потім додати 300 г курячої печінки і 100 г нарізаної редиски і готувати близько 10-15 хвилин, періодично помішуючи. Салат посипати кропом і петрушкою і подавати теплим. Бадилля - в діло! Якщо ти сама вирощуєш редиску або купила хороший свіжий пучок разом з бадиллям, використовуй в їжу не тільки корінці, а й вершки. Зелена травичка багата фолієвою кислотою, яка дуже корисна для всіх жінок, а для вагітних особливо - без неї неможливий нормальний розвиток плоду. Соковите бадилля можеш подрібнити в салат або зварити зелений борщ.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
