Сучасні засоби комунікації дозволяють спілкуватися (у тому числі і візуально) людям, що знаходяться на величезній відстані один від одного. Але літнім людям і відеозв'язок найвищої якості не здатний замінити живе спілкування з рідними та друзями. Депресія в літньому віці має особливо важкий перебіг, крім того, у людей похилого віку лікування цього захворювання антидепресантами у багатьох випадках не дає результату. До того ж ці препарати мають безліч побічних ефектів.
У такій ситуації особливого значення набуває профілактика депресії похилого віку. Один з факторів ризику розвитку болісної хвороби виявили вчені з медичного університету штату Орегон (Oregon Health & Science University).
Вони аналізували дані про стан здоров'я більш 11000 американців, яким до початку дослідження виповнилося не менше 50 років.
Дослідники також вивчали, як часто піддослідні спілкуються зі своїми родичами і друзями при особистих зустрічах, а також за допомогою телефону, звичайних поштових листів та електронної пошти.
2 роки після початку дослідження всі його учасники були обстежені на наявність симптомів депресії.
Ризик розвитку цього захворювання був найбільш підвищений у тих учасників дослідження, у яких було найменше число особистих контактів з рідними та друзями.
Серед учасників дослідження, які особисто зустрічалися з рідними в середньому не менше 3-х разів на тиждень, депресією страждали 6,5% піддослідних, а серед тих, хто бачився з рідними і близькими не частіше 1 разу на кілька місяців, це захворювання було виявлено у 11,5% учасників дослідження.
Дуже важливим результатом цього дослідження стало відкриття того, що навіть щоденне спілкування за допомогою телефону, листів і повідомлень електронної пошти ризику розвитку депресивного розладу не знижувало.