Каміння у жовчному міхурі

Як запобігти їхньому виникненню і чи обов’язково оперувати, якщо вони все-таки утворилися?

Розмова з Оленою Ходосевич, головним гастроентерологом Львівщини

Кількість хворих, в яких виявляють каміння в жовчному міхурі та жовчновивідних протоках, стрімко поширюється й у світі, й в Україні, і на Львівщині зокрема. Якщо 2010 року поширеність захворювання в області становила 3,91 на 1000 населення, то торік уже 4,87 на 1000. Серед хворих, які опиняються на операційному столі, дедалі частіше є молоді люди, яким лише 20-35 років, і навіть діти. gazeta.lviv.ua/

Чи можна запобігти утворенню каменів у жовчному міхурі? А якщо вони вже утворилися, чи обов’язково їх оперувати?  Ці та інші запитання «Газета» адресувала головному гастроентерологу Львівщини Олені Ходосевич.

—    Олено Георгіївно, чому жовчнокам’яна хвороба так «помолодшала»? Що ми робимо не так і провокуємо утворення каміння у жовчному міхурі?

— Камені у жовчному міхурі (хронічний калькульозний холецистит) — це захворювання всього організму. У здорових людей з нормальним складом жовчі каміння не утворюється. Якщо порушується склад жовчі, змінюється її літогенність, з’являються інші зміни, тоді починається процес утворення каменів.

— А чому змінюється склад жовчі?

—    На це впливає багато чинників. Передусім спадковість: якщо каміння є в батьків, то воно може бути й у дітей, внуків, наступних поколіннях, бо генетично успадковуються зміни обміну речовин.

Другий чинник — харчування. Їжа має великий вплив на склад жовчі. На жаль, нині доволі багато людей харчується неправильно. В раціоні людини повинна бути різноманітна, збалансована їжа, достатня кількість білків, жирів і вуглеводів. Недаремно супи називають першою стравою. Далі — салати й другі страви. Процес травлення дуже складний, у ньому задіяно всі органи шлунково-кишкового тракту: стравохід, шлунок, товстий і тонкий кишківник, печінка, підшлункова залоза, жовчний міхур. Усі вони працюють збалансовано, і їхні секрети потрібні для травлення. Якщо людина не споживає, скажімо, фруктово-овочеві салати, а віддає перевагу «важкій» їжі (жирній, смаженій, копченій), вона порушує збалансований процес травлення. Жовч виробляється в печінці і накопичується у жовчному міхурі. Тут вона концентрується, бо для травлення потрібна саме концентрована жовч. А з жовчного міхура, вона виділяється лише у відповідь на вживання їжі. Якщо людина зранку лише злегка перекусила або зовсім не поснідала, пообідати не встигла й лише ввечері поїла, то що тоді робиться в міхурі? У ньому застоюється жовч, він переповнюється, розтягується, і, як наслідок, виникає запальний процес.

— Утворенню каміння передує саме застій жовчі?

— Так. Застій жовчі призводить до запалення. А це одна з причин виникнення каміння.

Рослинна їжа, салати сприяють скороченню жовчного міхура, прочищають жовчні ходи, запобігають застою жовчі й, відповідно, жовчнокам’яній хворобі. Тому перед другою стравою бажано їсти салати. Рослинна клітковина, на яку багаті фрукти, овочі, розріджують жовч, роблять її рідшою, змінюють її літогенність. Ще одна причина — копчена, смажена їжа. Це — не їжа кожного дня, її можна споживати лише час од часу. А на щодень їсти варені, тушковані або запечені страви.

— Якість води, яку ми п’ємо, впливає на утворення каменів у жовчному?

—    Безумовно. Тверда вода — один з чинників, який з часом може призвести до утворення камінців і в жовчному міхурі, і в нирках.

Ще однією причиною утворення каменів є недостатня кількість спожитої  рідини. Нині існують різні думки про те, скільки саме людина повинна пити. Мовляв, навіщо пити, якщо не відчувається спраги. З віком хочеться  менше пити, однак клітинам потрібна рідина. Тому треба виробити питтєвий режим. Слід пити не менше ніж 1,5 л рідини на день, Такого режиму пиття повинні дотримуватися всі, крім хворих із декомпенсованими захворюваннями серця, печінки, нирок. Їм — до 1 літра.

— До цієї кількості рідини входять супи, чаї, компоти?

— Так. Людина з’їдає 200-250 мл першої страви, і це можна відмінусувати з тих 1,5 літра. До рідини, крім чистої негазованої води, яку повинна пити людина, входять і чаї, компоти, морси, соки.

— Олено Георгіївно, а чому в молодих людей, яким усього 20-30 років, дедалі частіше діагностують жовчнокам’яну хворобу?

— Бо молодь харчується неправильно. Погляньте, хто найчастіше споживає швидку їжу (фаст-фуди). Такі страви можна споживати тільки в тому разі, коли людина дуже голодна, а нормально поїсти немає можливості. Потрібно мати соціальну мотивацію: бути здоровим чи ні? Якщо молодь хоче чогось досягти, реалізувати свої здібності, зробити кар’єру, бути здоровою, сильною, то вона мусить правильно підбирати харчування. Коли нехтує цим правилом, то всі плани, мрії можуть полетіти шкереберть.

— Більшість з нас звертається до лікаря тільки тоді, коли вже болить. А які симптоми мали б насторожити людину, підштовхнули б її звернутися швидше, може тоді вдалося б запобігти хворобі?

—    Багато пацієнтів, які приходять до мене на прийом і в яких під час обстеження виявляють жовчнокам’яну хворобу, розповідають, що спершу відчували важкість у правому підребер’ї, сухість, гіркоту в роті. Але не звертали на це уваги. От якби вони звернулися вчасно, лікар скоригував би їхнє харчування, призначив би відповідне лікування, й хворобу вдалося б уникнути, запобігти утворенню каміння.

— А в такому разі обов’язково оперувати? Адже нині пропонують й інші методи лікування: розчинення каменів, їх дроблення…

— Якщо каміння вже є в жовчному міхурі, то єдиний спосіб лікування — це холецистектомія, тобто видалення жовчного міхура. За кордоном страхова медицина навіть не страхує розчинення чи дроблення камінців. А це свідчить про те, що ці методи неефективні. Повторю: єдиний спосіб позбутися каміння в жовчному міхурі — його видалення.

— Тобто всім, у кого виявили каміння в жовчному міхурі, потрібне оперативне втручання?

— Ні, не всім. Якщо «знахідку» виявили випадково, але при цьому є повна ремісія, немає скарг, не було нападу болю, то тоді оперативне втручання не потрібне. Лікар порадить, якої дієти дотримуватися, як лікувати. Але якщо у хворого був хоч один напад (через інтенсивний біль людина не забуде його ніколи), це вже є показом для оперативного втручання.

— А де тоді збиратиметься жовч?

—    Вона стікатиме в дванадцятипалу кишку й у такий спосіб братиме участь у травленні. Щоправда, виникають певні проблеми: така жовч не концентрована. Тож людям, яким видалили жовчний міхур, щоб почуватися здоровшими, слід тричі на рік відвідувати лікаря-гастроентеролога, який призначить лікування з корекцією саме травлення без участі жовчного міхура. Інакше через кілька років у людини, якій блискуче провели операцію і яка почувалася добре, знову виникнуть проблеми. Передусім із підшлунковою залозою, яка за відсутності жовчного міхура, працює з додатковим навантаженням і з часом може дати збій.  Без жовчного міхура у тонкому кишківнику, де флора майже відсутня, розвивається мікробний дизбіоз. А це призводить до порушення процесу травлення. Лікар-гастроентеролог усе це коригує, і процес травлення внормовується.

Розмовляла Леся Бущак

фото: архів Ходосевич