Лікувальні властивості коріння петрушки

Петрушка — всім відома пряна і лікарська рослина. Для лікувальних цілей в науковій медицині використовується зелень і насіння. Не меншу цінність представляє і корінь петрушки, тому не дивно, що народні цілителі охоче використовують його при лікуванні багатьох захворювань.

Корінь петрушки здавна використовувався шаманами в магічних ритуалах, а знахарки радили його вживати для посилення менструальних виділень. Причому, корінь необхідно було збирати виключно в місячну ніч, враховуючи при цьому положення молодого місяця (він мав знаходитися на лінії горизонту).

Заготівля лікувальної сировини

Заготівлю коренів петрушки можна починати восени у перший рік вирощування, або ж протягом усього теплого періоду (на другому році життя рослини). Викопані коренеплоди можна використовувати в свіжому вигляді, а можна і висушити про запас. Вимитий коренеплід перед висушуванням розрізають на частини уздовж і сушать на відкритому повітрі (під навісом в підвішеному стані), або в термокамерах (температура має складати не більше 40 °C, щоб уникнути втрату ефірної олії).

Висушений або свіжий корінь петрушки має двояку користь: як приправа, і як лікарська сировина.

Хімічний склад лікарської сировини

Коріння петрушки, як і листя, містять ефірну олію (близько 0,08 – 0,1%), вітаміни групи B (B1, B2), нікотинамід (вітамін Р), вітамін C, каротиноїди (провітаміни A), вуглеводи і органічні кислоти.

Лікувальні властивості кореню петрушки

Корінь петрушки, насамперед, цінна вітамінна добавка до різних страв. Досить з’їсти 50 – 60 грамів петрушки, щоб задовольнити добову потребу організму в аскорбіновій кислоті та вітаміні A.

Корінь петрушки володіє вираженими діуретичними властивостями, що дозволяє рекомендувати його хворим, які страждають набряками ниркового або серцевого походження.

Компоненти ефірної олії кореня петрушки володіють проти-мікробною активністю, стимулюють відтік жовчі і процеси травлення.

Вживання в їжу коріння і листя петрушки рекомендується хворим, які страждають коронарною недостатністю. Така харчова добавка також надає ефект і в разі декомпенсованих вад серця.

Лікарське використання коріння петрушки

Набряки серцевого походження. У цьому випадку призначається відвар кореня з метою збільшення діурезу. Крім того, калій, який міститься в корінні, робить позитивний вплив на серцеві м’язи. Готують препарат з розрахунку: одна столова ложка подрібненої сировини на 250 мл води (проварюють 10 – 12 хвилин). У день рекомендується приймати по склянці відвару до трьох разів.

Цистит. Народні цілителі рекомендують настій кореня петрушки (дві столові ложки на 250 мілілітрів окропу, настоюють 4 – 6 годин). Для посилення лікувального ефекту рекомендується комбінація з листям петрушки кучерявої в суміші з корінням (1:1). Приймати потрібно до п’яти разів на день, по дві-три столові ложки цього настою.

Простатит. Відомо, що листя петрушки радять чоловікам при еректильній дисфункції, а корінь часто прописують в разі простатиту. При простатиті використовується свіжий корінь, який необхідно подрібнити на тертці і залити крутим окропом (2 столові ложки на 200 мл води). Настоюють протягом 10 – 12 годин (в термосі). Приймати потрібно перед їжею по одній столовій ложці.

Сік петрушки – дуже сильний засіб для стимуляції кори надниркових залоз. Крім того, сік сприяє поліпшенню травлення. Втім, для цієї мети досить просто вводити петрушку в харчовий раціон. Готують сік переважно з цілої рослини (коріння і листя). Промивають від землі, подрібнюють на м’ясорубці і віджимають сік. Відділення рідини проходить легко, навіть без попереднього замочування у воді. Приймати сік рекомендується в суміші з медом (1:1), по одній столовій ложці — тричі на добу.

Протипоказання

Протипоказань щодо застосування кореня петрушки не так і багато, тим не менш, вони існують. По-перше — це вагітність. По-друге — важкі захворювання нирок, такі, як нефрити, гломерулонефрити.