Надмірна гігієна та охайність підвищують ризик хвороб

Чи може чистота бути згубною? І що як в особистій гігієні «перегнути палицю», ставши занадто чистим?

«Чистота — запорука здоров'я» — твердять нам з дитинства і вчать пам'ятати про ті бактерії та небезпечні мікроорганізми, які, причаївшись на дверній ручці або кнопці ліфта, чекають крадькома.Щоб убезпечити себе від наслідків такої зустрічі, ми заводимо щоденний ритуал чистоти: прийом душу з антибактеріальним милом, використання антисептика для рук і кілька разів на тиждень новий рушник...

Людство живе в епоху масового «схиблення на чистоті»: антибактеріальні препарати пораються з 99,9% бактерій, а в нашій свідомості міцно закріпилася думка, що мікроби — це зло. Але чи може ця чистота пошкодити нам?

Багато вчених кажуть, що зайва чистота сприяє поширенню алергії та астми. Але як знайти ту грань, де людство може спокійно співіснувати з навколишніми бактеріями й не ставати занадто охайним?

Після відкриттів наприкінці XIX століття, зроблених німецьким вченим Робертом Кохом, стало відомо, що за певні захворювання відповідають певні бактерії. Але не все так однозначно: серед бактерій є як небезпечні, так і нешкідливі й навіть корисні! Одні корисні бактерії допомагають виробляти в кишечнику вітаміни, інші — допомагають перетравлювати їжу, треті — захищають шкіру від небезпечних мікроорганізмів.

Стосовно життя бактерій за межами організму, то вони не менш корисні. Багато бактерій роблять нашу планету придатною для життя: регулюють рівень азоту в атмосфері, розкладають органічні відходи, виробляють 50% кисню на Землі.

Мікробіота та ймовірність захворювань

А що буде, як ми будемо всіляко знищувати все бактерії в організмі? У 80-х роках ХХ століття епідеміолог Девід Стрекан розробив так звану «гігієнічну гіпотезу». Відповідно до неї, якщо в дитинстві людина контактує з джерелами зараження, то в зрілому віці ризик розвитку алергії у неї набагато нижчий.

За словами вчених, алергічна реакція — це не що інше, як збій в імунній системі, коли організм сприймає безпечну речовину як серйозну загрозу для життя. В цьому випадку імунна система «забуває», що потрібно не боротися, а намагатися ужитися з корисними бактеріями, і як наслідок — виникає неправильна реакція організму. Питання того, як конкретно допомагає нам мікробіота, що живе всередині наших тіл і на шкірі, вимагає ретельного вивчення.

Мікробіота — це мікрофлора та мікрофауна, нешкідливі симбіотичні організми, що мешкають як на поверхні нашого тіла, так і всередині нього. Мікробіота повинна передаватися дитині від матері, і це дуже важливо, оскільки знижує ризик виникнення алергії, кажуть фахівці-епідеміологи. Прискорити утворення дитячої мікробіоти можна, міняючи дієту і додавши до раціону фермерські продукти.

Наша імунна система здатна самостійно зберігати мікроби, які корисні для обміну речовин, мозкової діяльності та загального розвитку, й усувати патогенні мікроби. Тому, хоча і немає твердих доказів того, що відсутність в організмі конкретного виду мікробів викликає певне захворювання, але недостатню різноманітність мікробіоти вчені пов'язують з великою кількістю різних захворювань.

Коли дитячий організм контактує з кишковими мікроорганізмами, це «програмує» деякі імунні клітини так, що в міру дорослішання вони не реагують на мікроби занадто агресивно: такі мікроби стають «старими друзями». Однак більшість сучасних людей не має настільки близького контакту з мікробами.

Корисні та небезпечні бактерії: як підтримати баланс?

1. Обов'язково ретельно мити руки — це правило ніхто не скасовує. Немиті руки — головний канал передачі інфекцій. Важливо не те, як довго мити, а наскільки ретельно. Спочатку треба змочити руки і нанести мило. Потім добре потерти всі ділянки шкіри протягом мінімум 15 секунд. Промити під проточною водою й висушити.

2. Відмовитися від щоденного душу. Тривалий щоденний душ змиває зі шкіри корисні бактерії. Це не стосується ділянок шкіри з активним потовиділенням.

3. Прибирати часто та регулярно. Що стосується прибирання в будинку, то крім правильного вибору засобів для прибирання, вчені радять прибирати регулярно, не відкладаючи, за необхідністю. Нагадаємо, як показали попередні дослідження, використання хлорвмісних засобів для прибирання підвищує інфекційну захворюваність у дітей.

4. Мити кухонні обробні дошки. Після оброблення сирої риби або м'яса необхідно відразу ж вимити дошку: близько 70% всіх курей заражені бактерією, яка швидко розмножується на брудних обробних поверхнях і викликає харчове отруєння.

5. Вчасно міняти рушники й постільну білизну. Хоча немає строгих рекомендацій щодо того, як часто потрібно міняти рушники й постільну білизну, але є дані про те, що вони можуть служити джерелом інфекції. Рекомендується робити це приблизно раз на тиждень. Щодо кухонних рушників, то їх краще міняти частіше, ідеально — кожен день. До того ж, їх слід якісно сушити: мокрі махрові рушники та білизна можуть стати джерелом поширення мікробів і вірусів.

6. Закривати кришку унітазу. Відкрита кришка — це розчинені ворота для бактерій.

7. Регулярно міняти піжаму. Рекомендується робити це не рідше одного разу на тиждень.

8. Частіше виїжджати за місто з дітьми. Діти повинні проводити більше часу на природі, в лісі: контакт з рослинами і ґрунтом, які багаті на корисні мікроорганізми, зміцнює імунітет дитини. Є відомості про те, що діти, які виросли в середовищі, в якій не підтримувалась надмірна чистота, рідше хворіють на астму або страждають від алергії. Деякі бактерії також здатні захистити не тільки від кишкових інфекцій, але і від депресії та тривожності.

9. Завести домашніх тварин. На домашніх тварин також живуть нешкідливі й важливі для людини мікроорганізми.

10. Не боятися легких хвороб. Після кожної легкої хвороби наше здоров'я міцнішає, каже мікробіолог Мері Рюбуш і додає: «Більшість людей не бажають нічого про це чути та вважають за краще під час виникнення мінімального дискомфорту відразу ж боротися з ним фармацевтичними засобами. Але кожен раз, коли ви вдаєтеся до швидкого вирішення, ви трохи послаблюєте власний організм».

Аліна Танько