Після вступу в силу змін до класифікатора професій (Наказ МОЗ України від 09.08.17 р. № 918 «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я») багатьох цікавило питання, що будуть лікувати лікар внутрішньої медицини та асистент ерготерапевта. Що стоїть за новими назвами?
ЛІКАР ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ (раніше терапевт) – це лікар, який займається нехірургічним лікуванням внутрішніх хвороб. Жодної принципової різниці між термінами «терапевт» і «лікар внутрішньої медицини» немає. У всьому світі ці терміни вживаються рівнозначно. Ще однією назвою для терапевта є «інтерніст».
А ось «сімейний лікар» – це вже зовсім інший термін.
СІМЕЙНИЙ ЛІКАР - це фахівець широкого профілю. Він може лікувати хронічний панкреатит, ішемічну хворобу серця, гіпертонію, інфекційні захворювання. Все це покладається на спеціаліста, який спочатку 6 років вчиться в університеті, потім 2 роки проходить інтернатуру, а потім весь час підвищує свою кваліфікацію. На відміну від педіатра, сімейний лікар не втрачає наступність – він веде людину від народження до смерті. У той час як педіатр – тільки до 18 років, після чого за справу береться дільничний терапевт. На відміну від терапевта, сімейний лікар лікує не тільки консервативні терапевтичні діагнози, але також може зашивати невеликі рани, видаляти врослі нігті, розкривати гнійники. Сімейний лікар може оглядати жінку як гінеколог, вести вагітність і готувати пару до зачаття і пологів. Сімейний лікар також займається чоловіками, наприклад, може виступати як андролог. Він може лікувати захворювання кардіологічного профілю, нервові хвороби. Йому доступна вся повнота медичних знань. Тобто за умови, що людина може перебувати вдома, сімейний лікар надає йому всю необхідну допомогу. Якщо ж пацієнту потрібне стаціонарне лікування, тоді він може направити його в лікарню.
ПАРАМЕДИК (раніше фельдшер) – це фахівець, який працює в службі швидкої медичної допомоги, аварійно-рятувальних та військових підрозділах. Він володіє навичками надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. Парамедики не призначають ліки або лікування, вони надають допомогу постраждалим в результаті аварій, пожеж та інших нещасних випадків, а також при загостренні хронічних захворювань. На відміну від фельдшерів, парамедики не мають права ставити діагноз. Вони навчатимуться близько півроку, а в курс навчання увійдуть: серцево-легенева реанімація, зупинка кровотеч, накладення пов’язок, відновлення дихання, перша допомога при опіках.
АССИСТЕНТ ФІЗІОТЕРАПЕВТА(раніше – медсестра лікувальної фізкультури і медсестра масажу) – це середній медичний персонал. У США навчання таких фахівців триває 1,5-2 роки (не враховуючи кваліфікаційного рівня), після чого вони допомагають фізіотерапевтам працювати з пацієнтами для відновлення їх здоров’я і поліпшення рухливості. Ось перелік обов’язків асистента фізіотерапевта, наведений на сайті однієї з американських клінік: бесіда з пацієнтами та підготовка їх до терапії; консультування пацієнтів в питаннях використання засобів мобільності; демонстрація вправ і контроль їх виконання; встановлення обладнання; ведення обліку прогресу пацієнтів; надання звітів фізіотерапевтам.
АССИСТЕНТ ЕРГОТЕРАПЕВТА (раніше – інструктор з трудової терапії та інструктор з трудової адаптації) буде допомагати лікарю-ерготерапевту в навчанні пацієнтів навичкам самообслуговування в домашніх умовах, пристосуванні до самостійного пересування і праці. Асистенти відповідатимуть за інструктаж пацієнтів за правилами використання протезів, а їх родичів – за правилами догляду за ними.
ЕКСТРЕНИЙ МЕДИЧНИЙ ТЕХНІК – це водій «швидкої», який одночасно є повноцінним членом медичної команди. Його підготовка триває близько трьох тижнів, включаючи теоретичні та практичні заняття, а навички та обов’язки практично не відрізняються від навичок і обов’язків парамедика. Єдина відмінність – медтехнік відповідає за доставку медичної бригади на автомобілі до місця виклику. Екстреним медичним техніком можуть стати особи без вищої освіти і досвіду роботи, проте для них обов’язковими є посвідчення водія.
ІНСТРУКТОР З НАДАННЯ ДОГОСПІТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ – це фахівець, який буде навчати бажаючих надавати догоспитальну допомогу. Стати інструктором зможе людина, яка пройшла спеціальне навчання, має вищу освіту рівня молодшого бакалавра з будь-якої спеціальності в сфері охорони здоров’я, стаж роботи не менше двох років.
ІНСТРУКТОР З НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ – це фахівець, який проводить відповідні інструктажі для всіх бажаючих. До нього пред’являються такі ж вимоги, як і до інструктора по догоспитальній допомозі. Відрізняється лише стаж – робота в сфері охорони здоров’я для нього не обов’язкова, важливий тільки досвід в наданні першої медичної допомоги.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
