Здоровий спосіб життя відомих класиків

Існує доволі поширена думка, що здоровий спосіб життя та серйозне мистецтво зовсім не поєднуються. Адже всім відомі історії з життя сучасної «богеми», з їхніми нездоровими пристрастями. Але історія світової літератури часто доводить зворотне, оскільки серед класиків світової вистачає таких, які прикладом свого життя спростовують ці твердження. Пропонуємо коротко ознайомитись із здоровим способом життя деяких відомих класиків світової літератури.

Артур Конан Дойль

Роки життя: 1859-1930

Країна: Великобританія

Відомі твори: Оповідання про Шерлока Холмса, роман «Загублений світ»

Улюблені види спорту: гольф, крикет, бокс, футбол

Конан Дойль (вага близько 100 кг, зріст 190 см) завжди перебував у хорошій фізичній формі і все життя був фізично активний. Однак гра у крикет йому давалась найкраще. У складі Мерілебонского крикетного клубу він навіть провів 10 ігор. Історія каже, що у 1900-му році, коли йому був  41 рік, граючи за клуб, він, подаючи м’яч, обіграв  найвідомішого гравця за всю історію крикету – Вільяма Гілберта Грейса. Цей випадок так вплинув на письменника, що він оспівав його у поемі «A Reminiscence of Cricket». Письменник також частенько брав участь у боксерських поєдинках, хоча бокс давався йому нелегко.

Однак і тут були свої плюси, адже вміння працювати кулаками допомагало йому в житті. Так, наприклад, у молодості, влаштувавшись лікарем на китобійне судно, Артур в перший же вечір побився зі здорованем-стюардом. До речі, достовірність і реалізм опису поєдинків в романі Дойля «Родні Стоун» про британських боксерів професіонали оцінили високо. Також існує непідтверджена думка, що саме Артур Конан Дойль посприяв появі та розвитку знаменитих Швейцарських гірськолижних курортів. Знаменитий творець Шерлока Холмса розумів, що, займаючись одночасно декількома видами спорту, він не зміг добитися ні в одному з них помітних успіхів: «Але задоволення я з них отримував куди більше, ніж будь-який прихильник чогось одного».

Бернард Шоу

Роки життя: 1856-1950

Країна: Великобританія

Відомі твори: п’єси «Пігмаліон», «Дім, де розбиваються серця», «Свята Іоанна»

Улюблений спорт: серфінг

У березні 1932 року в журналі South African Travel News з’явилися фотографії знаменитого британського драматурга, який стояв на пляжі Муйзенберг, що у передмісті Кейптауна, з дошкою для серфінгу та був одягнений у купальний костюм. Журналіст у своїй статті зазначає, що лише декілька хвилин письменнику знадобилось для освоєння цього нового виду спорту. Також журнал повідомляв, що 75-річний письменник затримався тут на шість тижнів, хоча думав провести в Кейптауні всього один день. Відомо, що Шоу до самої старості мав хорошу фізичну форму і вів здоровий спосіб життя. Він любив теніс, піші прогулянки, ніколи не вживав спиртне та не курив. У їжі притримувався помірності. Крім того, Бернард Шоу з 25 років був вегетаріанцем та виступав проти наукових дослідів на тваринах. Помер лауреат Нобелівської премії у віці 94 років від ниркової недостатності, викликаної травмою, яку він отримав, впавши зі сходів, коли підрізав гілки дерев у саду.

Лев Толстой

Роки життя: 1828-1910

Країна: Росія

Твори: романи «Війна і мир», «Анна Кареніна»

Спорт: ходьба

Один із представників Російської класичної літератури Лев Толстой з самого дитинства та майже до старості робив зарядку кожен день, піднімав гирі та у розквіті сил міг крутитися на турніку, наче справжній гімнаст. Левін в «Анні Кареніній» так спритно скаче на ковзанах по ковзанці в московському Зоологічному саду, тому що Толстой сам любив кататися і робив трюки, які пізніше приписав своєму персонажу. Дуже важливою частиною життя письменника були подорожі та довгі піші прогулянки. З історичних дописів відомо, що, Лев Толстой доволі часто ходив пішки з Москви аж до Ясної Поляни, а це не багато-не мало -190 км, також частенько здійснював піші паломництва з Ясної Поляни до Оптиної Пустелі, що за 150 км, а також неодноразово пішки мандрував від Москви до Троїце-Сергієвого монастиря, що за 80 км. Йдучи, він ніс за спиною все необхідне: нічну білизну, дві пари шкарпеток, два рушники, кілька носових хустинок, дві полотняні блузи, простирадло, маленьку подушку і шкіряні чоботи. У віці 50 років письменник стає вегетаріанцем, після поїздки на бійню в Тулу, після якої він вирішив назавжди відмовитися від вживання м’яса. Ця поїздка описана в його есе «Перший ступінь», там же письменник розповідає про свою нову дієту: «Моє харчування складається головним чином з гарячої вівсяної каші, яку я їм два рази на день з пшеничним хлібом. Крім того, за обідом я їм щі або картопляний суп, гречану кашу або картоплю, варену або смажену на соняшниковій або гірчичній олії, та компот з чорносливу і яблук. Обід, який я з’їдаю разом з родиною, може бути замінений, як я це пробував робити, однією вівсяною кашею. Здоров’я моє не тільки не постраждало, але значно покращився відтоді, як я відмовився від молока, масла і яєць, а також цукру, чаю та кави».