Це сталося 3 квітня 1932 року. Цього дня американський біохімік Чарлз Глен Кінг, фахівець з дослідження харчових продуктів, виділив з лимонного соку безколірну, водорозчинну органічну сполуку.
Кількома роками раніше про існування речовини з подібним хімічним складом (С6Н8О6) вже заявляв угорський біохімік Альберт Сент-Дьйорді, він назвав її гексуроновою кислотою. Однак лише Кінг дослідив, що вона попереджає розвиток поширеного в ті часи захворювання цинги (інша назва - скорбут).
Так за кислотою закріпилася назва аскорбінова (протицинготна), транспортні компанії почали включати лимони до раціону моряків у далеких плаваннях, до продуктових запасів дослідників північних регіонів, і це рятувало їх здоров'я. Уу 1937 року у США вже було налагоджено промислове виробництво аскорбінової кислоти під назвою "вітамін С".
Справжній бум акорбінової кислоти розпочався у 70-х роках минулого століття, із виходом статті авторитетного американського хіміка, нобелівського лауреата Лайнуса Полінга, під назвою "Еволюція і потреба в аскорбіновій кислоті". Вчений висунув концепцію необхідності для здоров'я високих доз вітаміну С, які, на йому думку, здатні захистити, зокрема, від вірусних (насамперед ГРВІ і грипу) та онконедуг. Полінг пропонув встановити денну профілактичну норму аскорбінової кислоти - від 100 міліграмів.
З того часу аскорбінову кислоту почали використовувати при отруєннях чадним газом, кровотечах, захворюваннях печінки, інсульті, фізичних і розумових перевантаженнях, вагітності, для профілактики хвороби Альцгеймера, вводити до складу косметичних засобів тощо.
Лайнус Полінг був настільки переконаний у користі вітаміну С, що до самої своєї смерті у 93 роки щодня заживав понад 100-200 міліграмів цієї речовини. Але надалі, базуючись на даних численних клінічних випробувань, науковці все більше дізнавалися про роль аскорбінової кислоти в організмі. І теорія надвисоких профілактичних доз була розвінчана...
"Зокрема, було доведено, що, вітамін С у великих дозах, - каже Борис Скачко, відомий дієтолог, фитотерапевт, валеолог, - здатен провокувати руйнівні мутації у клітинах. І що надмірні дози цього вітаміну подразнюють нирки, провокують виділення стресових гормонів, а це пригнічує імунітет.
Останніми роками була спростована і думка про те, що вiтамiн С не здатен накопичуватися в органiзмi. Насправді певна його кількість синтезується у печiнцi і може там затримуватися до півроку (за винятком тих людей, в яких у зв'язку з недугами робота печінки порушена).
Нині більшість дієтологів єдині у думці, що організм людей із користю взагалі не може засвоїти понад 100 міліграмів вітаміну С щодня, а додаткова доза -- це ризик для здоров'я. Наприклад, чимало людей нині потерпають через сечокислий діатез нирок (скупченням в них піску -- солей). Це може бути пов'язано, зокрема, із надміром аскорбінової кислоти.
Загальновизнана нині щоденна кількість вітаміну С - це 75-100 міліграмів. Водночас у кількості 1000 міліграмів "аскорбінка" уже може призвести до алергії, головного болю, шлункових розладів.
Аби забезпечити організм фізіологічною добовою дозою вітаміну С, не потрібно їсти драже. У середньому на день достатньо одного лимона чи апельсина, двох-трьох яблук, однієї цибулини, ста грамів квашеної капусти - вона, до речі, містить "аскорбінки" навіть більше, ніж свіжа.
Обов'язково вживайте саме свіжі овочі і фрукти, адже в тушкованих та варених вітамін С розпадається. Є він i в бульбі, але важливо готувати її правильно: занурювати картоплини (найкраще - у кожушку) відразу ж в окріп. Тоді втрати вiтамiну С знизяться до 25-30 вiдсоткiв".
"Рано навесні люди можуть відчувати характерні ознаки нестачі вітаміну С, - пояснила Олена Решетник, сімейний лікар. - Це сонливiсть, дратiвливiсть, кровоточивiсть ясен, повільне загоювання ран, частi застуди. Типовим симптомом є й депресивний стан, адже при нестачі вітаміну С недостатньо синтезується серотонін - медіатор гарного самопочуття. Може розвинутися і малокрів'я, оскільки вітамін С прияє засвоюванню заліза.
І ще. Аскорбінова кислота найбільш ефективна лише у комплексі з іншими вітамінами й мікроелементами. Ось чому, заживаючи фрукти, слід щодня мати в раціоні і рибу, і молочні продукти, і каші (крупи -- постачальники вітамінів групи В, D, A, магнію, кальцію, фосфору, цинку тощо)".
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
