Влітку найбільше посилюється наш руховий режим, але на цьому фоні підвищується й ризик травмування. Зокрема мова про небезпеку переломів. І мало хто знає про ризики для життя, якими супроводжується такий стан...
Ця історія трапилась із колегою, вона зламала ногу, а за деякий час після того, як наклали гіпс, звернулась до травматолога з підозрою на появу в тому місці тромба. Спершу їй сказали, що нічого страшного не сталось, але результати обстеження судин підтвердили наявність тромба.
Медики кажуть, такий розвиток подій після перелому є доволі поширеним. Тоді як утворення тромба становить загрозу для життя...
Детальніше про таку залежність розповіли Яків Фіщенко, лікар ортопед-травматолог, старший науковий співробітник ДУ “Інститут ортопедії і травматології НАМНУ”, та Анатолій Дорогой, доктор медичних наук, завiдувач лабораторiєю наукових проблем амбулаторної допомоги ННЦ "Iнститут кардiологiї iменi М. Д.
Стражеска".
- То яким є зв'язок між передомом і появою небезпечного кров'яного згустка?
Я. Фіщенко: - Власне, здебільшого тромби утворюються після переломів саме нижніх кінцівок. Причин розвитку такого небезпечного процесу є кілька. По-перше, внаслідок імобілізації (знерухомлення) кінцівки відбувається сповільнення кровотоку, адже м"язи не працюють, а саме вони штовхають кров по венам.
Відбувається застій крові. Додайте той факт, що з віком (після 40 - 50 років) в організмі людини порушується консистенція крові (зсідання). До того ж, внаслідок перелому судини можуть зазнати пошкодження. За таких умов і з"являється кров"яний згусток.
А. Дорогой: - Навіть у ділянці рани утворюються такі собі міні-тромби, їх функція полягає в тому, аби перекрити судини й припинити кровотечу. За це відповідає тромбогенна система, котра пов"язана із фібринолітичною системою крові. Остання розчиняє тромб. Але якщо активність фібринолітичної системи сповільнена організм не може ліквідувати небезпеку самотужки. Тоді підвищується ризик тромбоутворення. До групи ризику в першу чергу належать особи з діабетом, атеросклерозом, варикозним розширенням вен.
- Тромб може обірватись, дістатись життєво-важливих органів... То хіба убезпечити пацієнта, який отирмав перелом, від такого небезпечного процесу?
Я. Фіщенко: - Можна і треба! Для цього, в залежності від ситуації (якої складності перелом, вік пацієнта, супутні хронічні хвороби) лікар може призначити препарати для розрідження крові чи ті, що перешкоджають тромбоутворенню. Ефективним є застосування еластичної білизни, мова про компресійний трикотаж, який стискає вени нижніх кінцівок, перешкоджаючи застою крові. До того ж, корисно ходити, нехай із смилицями, але рухатись, адже коли ви лежите, кровообіг сповільнюється, тож його птрібно регулярно посилювати.
- А людина може відчути появу тромба?
Я. Фіщенко: - Відчути на дотик - маловірогідно, адже тромб має гелеподібну консистенцію, ві не є твердим. Однак при його появі відбувається запалення стінок судин, що супроводжується пекучими болями. Для діагностики тромбів слід провести УЗІ-діагностику.
Також небезпеку становить жирова емболія, яка розвивається внаслідок перелому. У перекладі "ембол" означає "частина речовини, котра потрапляє в кров" (чого не повинно бути). У даному випадку йдеться про частки жиру, які опиняються в судинному руслі, що загрожує його закупоркою. Зрозуміло, що через міжклітинний об'єм у кров"яне русло жир просочитись не може (тоді через жирову емболію потерпав би кожен). А стається таке при порушенні стінки судин, основною причиною чого є травми.
- Жирові клітини є в організмі кожної людини, то може до групи ризику належать особи з зайвою вагою?
-- Такий зв'язок міг би видатись логічним, але є кілька нюансів. Почнімо з того, що багато жирових відкладень є в організмі дітей, але в цьому віці судини є доволі еластичними, тож закупорка є найменш вірогідною. Якщо говорити про наявність зайвої ваги в дорослому віці, підшкірно-жирова клітковина вкрай рідко потрапляє
в судинне русло. До групи ризику швидше належать особи похилого віку, адже організм вже зазнав певних змін. Але основну загрозу розвитку жирової емболії становтять, як було сказано, травми.
Найбільше жирових клітин є всередині трубчастих кісток, мова про кістковий мозок. Тому небезпеку розвитку жирової емболії становлять переломи кісток гомілки, стегна й передпліччя. Загалом мова про переломи крупних кісток кінцівок, про масивні ушкодження кісткових тканин.
- Якщо йдеться про загрозу розвитку такого стану, чи існує профілактичне лікування, аби убезпечити життя пацієнта з важким переломом?
- При підрахунку ризиків береться до уваги рівень ушкодження кісткових структур і кісткового мозку, а також вірогідність пошкодження судинного русла. При потребі пацієнту вводять препарати для зменшення кількості жиру в судинах, до того ж призначають препарати для розрідження крові, аби убезпечити від тромбоутворення.
Робити це потрібно одразу після потрапляння до лікарні, адже протягом перших двох - шести годин людина перебуває в стані шоку й зазнає крововтрати (в цей час важливо надати першу допомогу, мова про фіксацію кістки, протишокову терапію й знеболення). А жирова емболія розвивається через 5 - 6 годин після того, як людина зазнала важкого перелому.
Якщо не вдатись до профілактичних заходів, ембол, рухаючись судинним руслом, може потрапити в головний мозок, внаслідок чого розвивається інсульт. Якщо ембол доходить до легені, розвивається інфаркт легень, якщо до серце - інфаркт. Іншими словами, людин стає жертвою серцево-легенемої чи мозкової недостатності. А оскільки мова про ураження органів, які є відповідальними за життєдіяльність організму, жирова емболія загрожує життю людини.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
